система влади, за якої порядок у суспільстві підтримується за допомогою спеціальних організацій і людей — чиновників, наглядачів, армії тощо.

незлагода, внутрішній розбрат, війна між якими-небудь суспільними групами або особами в державі.

система уявлень про світ і місце людини в ньому у слов'ян до прийняття християнства.

укладення шлюбів між представниками держав з метою підтримки добросусідських відносин

знатні землевласники - феодали:

держава, де найвища влада належить одній особі й передається у спадок.

залежне населення; особи, що втратили своє господарство і працювали на феодала. Їх продавали, дарували, передавали у спадщину.

це людина позбавлена свого попереднього стану

повністю безправні люди, раби, які в основному працювали при дворі феодала.

сільська громада

безумовне земельне володіння, що передається у спадок, вільно продається, дарується.

закабалені селяни, які попадали в залежність від землевласника через позичку — "купу" — грошима, зерном, худобою;

залежні селяни від великого землевласника через укладення договору "ряду" про роботу на феодала;

данина, яку збирав князь, розмір якої не був чітко визначений.

одна зі світових релігій. Виникла в середині І ст. н. е. у східній частині Римської імперії

чіткі розміри данини, які встановила княгиня Ольга,щоб запобігти повстання.

податок з окремого господарства

надання коней чи транспорту для потреб князя чи його адміністрації

найчисельніша група населення, вільні селяни, селяни, що мали приватне господарство, житло, земельні наділи, платили данину князю.

головний управитель князівських маєтків у Київській Русі 10-12 ст., бояри

Управитель князівського або боярського будинку

виконувала функції дорадчого органу