Цитатна характеристика

Кому належать слова ? «Усі будемо рівні!»; «Хліб та вода — козацька їда»

Про кого йде мова? «…здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густії брови аж геть піднялись над тими очима…»

Про кого йде мова? «не кожен здатен під кулями велику ріку перепливати»…

Про кого йде мова? «Чи заговорить, чи рукою поведе, чи піде по хаті — так усякому на душі мов сонечко світить».

Кому належать слова? «Один брат [у мене], один світ світлий — ти, ...! Обидва ми Святославичі! Сідлай, брате, свої бистрії коні, а мої вже готові, осідлані під Курськом, попереду. А мої ті куряни — воїни вправні: під трубами сповиті, під шоломами злеліяні, кінцем списа згодовані, путі їм відомі, яруги їм знайомі, луки у них напружені, сайдаки отворені, шаблі вигострені; самі скачуть, як ті сірі вовки в полі, шукаючи собі честі, а князю — слави».

Хто з героїв бажав «списа переломити кінець поля Половецького"?

Про кого йде мова? "Розкудкудакалась, як квочка,— Енея не любила — страх; Давно вона уже хотіла, Його щоб душка полетіла К чортам і щоб і духне пах».

Про кого йде мова? «... молодиця сміла, Бо все з воєнними жила, І бите з ними м’ясо їла, І по трактирах пунш пила; Частенько на соломі спала, В шинелі синій щеголяла…»

Про кого йде мова? «Прямий, як сосна, величавий, Бувалий, здатний, тертий, жвавий…»

Про кого йде мова? «Золото — не дівка! Наградив бог Терпилиху дочкою. Кромі того, що красива, розумна, моторна і для всякого діла дотепна,— яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить».

Кому належать слова? «Нема у мене ні родичів, ні знакомих. Які будуть знакомі або родичі у сироти?»

Кому належать слова? «Один собі живу на світі, як билинка на полі, сирота — без роду, без племені, без таланту і без приюту»

Про кого йде мова? "Не слухала ... / Ні батька, ні неньки, / Полюбила москалика, / Як знало серденько"

Про кого йде мова? "Ніби намальований на чорному полі картини, сидів ... в білій сорочці з широкими рукавами. Кайдаш стругав вісь. Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною"

Про кого йде мова? "Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана. куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми..."