МОН каже, що кількість років навчання разом з університетськими не зміниться. Як це буде зроблено?

МОН планує скоротити кількість років навчання на бакалавраті до 3-х замість нинішніх 4-х

МОН щось наплутало

Ви щось наплутали, це неможливо

МОН постійно говорить про компетентності. В якому з описаних фрагментів змальовано компетентнісне навчання?

Учитель запропонував дітям в групах розв'язати задачу різними способами. Потім усім класом обговорили кожний спосіб. Учитель пояснив, як ще можна було розв'язати цю задачу. Усі разом обрали найзручніший спосіб. Далі діти практикувались розв'язувати задачі цього виду на прикладах з реального життя.

Учитель пояснив дітям, як розв'язувати задачу. Потім вони розв'язали аналогічну задачу і перейшли до завдань іншого виду. Вдома діти мали зробити завдання з теми, яку вчили минулого тижня.

Учитель відчитав лекцію, поставив кілька запитань дітям, аби перевірити рівень запам'ятовування нового матеріалу, і пішов на наступний урок.

Який посадовий оклад буде отримувати педагогічний працівник найнижчої кваліфікаційної категорії за новим законом?

З 2018 до 2023 року посадовий оклад вчителів має зрости до чотирьох прожиткових мінімумів. Після 2023 року він складе три мінімальні заробітні плати

3 мінімальні запрплати після 1 січня

Скільки дітей може бути в одному класі школи?

Не більше 30 учнів

Скільки директор дозволить

Скільки вмістить клас

За новим законом, ліцей – це що?

Школа, яка забезпечує профільну середню освіту. Вчить дітей з 10 по 12 класи

Школа, яка вчить з 1 по 12 класи з серйозним акцентом на певних предметах

Школа, в якої просто трохи більше годин навчання англійської

Закон дає багато автономії школі. Що з цього списку НЕ зможе робити керівництво школи?

Розформовувати школу і закривати її

Розпоряджатися фінансами, у тому числі – коштами міжнародних грантів задля покращення якості освітнього процесу

Самостійно набирати на роботу вчителів і звільняти їх

Усі часто повторюють, що зменшується контроль над школою. Які саме контрольні функції зникнуть?

Aтестація шкіл та інспекції, які проводять управління освіти

Контроль фінансів школи

Атестація вчителів

Хто контролюватиме якість освіти за новим законом?

Нова структура – Державна служба якості освіти. Вона буде проводити інституційний аудит один раз на 10 років

Ніхто, якщо вчителі будуть добре підвищувати свою кваліфікацію, то й контролювати нічого не треба

Міністерство освіти і науки

Що таке інформальна освіта?

Це синонім до самоосвіти

Освіта, яка здобувається за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій

Освіта, яка здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти. Передбачає визнаних державою кваліфікацій

Новий закон визначає крім стандартного навчання у школі ще дистанційне, екстернат, домашнє навчання та педагогічний патронаж. Що таке сімейне (домашнє) навчання?

Коли батьки самостійно забезпечують освіту дитині

Коли вся родина бере участь у навчанні дитини

Коли навчання відбувається в домашній атмосфері

Як мають покращувати свої знання і вміння педагоги за новим законом?

Щорічно, і загальна кількість годин на таке підвищення кваліфікації протягом 5 років має бути не меншою 150 академічних годин

Скільки собі хочуть і де собі хочуть

Не менше 150 годин на 5 років

Можна й не покращувати і без того роботи вистачає

Як добре ви знаєте новації закону про освіту?

лю. Після всієї роботи, яка залишилася за плечима, і накопиченого, завдяки цій роботі досвіду, укладання кахлю здається просто дитячою забавкою порівняно з підготовчими роботами. Воістину велике задоволення доставляє видовище, коли сіра похмура поверхню підлоги перетворюється в гладку і блискучу. Перш, ніж це станеться, потрібно вибрати в магазині потрібну нам плитку. Вибір плитки залежить від нашого смаку, чи ми хочемо бачити на підлозі вигадливий орнамент, або нас приваблює скромний однотонний підлогу. Виберемо ми дорогу імпортну плитку, або залишимося патріотами і віддамо перевагу вітчизняного виробника. Як виконати укладання плитки на підлогу? В першу чергу зробимо розмітку, а потім прогрунтуем стяжку. Розмітка робиться для того, щоб правильно розрахувати, скільки потрібно плитки. Якщо плитка однотонна, розрахувати її кількість набагато простіше – до загальної площі підлоги додати 10 % на підрізання. Якщо ж плитка з орнаментом, то обов’язково потрібно враховувати, що при підрізуванні залишаються шматки які вже нікуди не знадобляться. Тому на плитку з орнаментом потрібно робити більший відсоток запасу. У нашому випадку приймемо до уваги той момент, що ціла плитка повинна лягати від центру дверного отвору. Враховуючи цей момент, розраховуємо, скільки плиток нам потрібно покласти вліво і вправо від цієї точки, включаючи підрізання під стіни. Якщо шматки плитки на підрізання виходять 2-3 см шириною, краще всього змістити розкладку на це відстань, щоб до стіни лягала ціла плитка, і шматочків не було зовсім. Після розмітки підлогу змочуємо грунтовкою глибокого проникнення. Для обробки підлоги використовуємо таку ж ґрунтовку, що ми використовували для стін – «Полімін». Після висихання стяжки, стіни входу на кухню відміряємо відстань, яка буде дорівнює ширині плитки плюс 4-5 мм на плінтус. Малярським шнуром по мітках відбиваємо лінію, по якій будемо рівняти край кахлю. Щоб лінію краще було видно, наводимо її олівцем. На звороті кахлю намальована стрілка, що вказує напрямок плитки. Щоб не плутатися і не повертати плитку в різні боки, її потрібно скласти стопками, щоб стрілка була в одному напрямку, і по торцях плитки прокреслити лінію олівцем. Коли плитка намажеться клеєм, стрілочки не буде видно, а олівець підкаже нам напрямок. Для підлогової плитки будемо використовувати такий самий клей, як і при укладанні плитки на стіни. Нам знадобиться зубчастий шпатель з шириною і довжиною зуба 12 мм, гумовий молоток, рівень довжиною 40-50 см, рейка для перевірки площині довжиною 1,5-2 м, пластикові хрестики і клини для регулювання положення плитки товщиною 3 мм Плитковий клей замішуємо згідно інструкції, що додається на упаковці. Для замішування застосуємо дриль з гвинтовою насадкою або електроміксер. Клей повинен настоятися 10 хвилин, потім його ще раз замішуємо. Тепер він готовий до використання. Клей можно наносити і на підлогу, а на плитку. Для цього накладаємо клей звичайним кельмою на плитку, а потім вирівнюємо його зубчастим шпателем, залишаючи рівні лінії. Шпатель потрібно тримати перпендикулярно до поверхні плитки. Від цього залежить товщина нанесення шару клею. Надлишки клею прибираємо в відро, а шпатель поміщаємо в воду, тоді клей до нього не буде чіплятися. Визначимо центр дверного отвору і покладемо плитку для орієнтира. Від неї по праву сторону кладемо наступну плитку і вирівнюємо по лінії орієнтира, притискаючи до підлоги. Перевіряємо правильність кладки рівнем. В разі якоїсь нерівності плитку можна поправити легким постукуванням гумового молотка до потрібного рівня, після чого знову перевірити правильність укладання. Так продовжуємо класти ряд плитки по правому краю. Можна застосувати такий спосіб укладання: перед тим, як придавити плитку, на неї покласти рівень, щоб його край нависав над попередньою вже приклеєною плиткою. Притискати цю плитку невеликими круговими рухами рук до тих пір, поки вона не зрівнятися з попередньої, і рівень торкнеться її поверхні. Вирівнявши по лінії плитки, вставити між ними хрестики, а з боку стіни для фіксації від випадкового зсуву вставити клини. Кладемо ряд до правої бічної стіни, не забуваючи весь час перевіряти правильність положення плитки з допомогою рейки і рівня. Якщо ви бачите, що у вас стався перекіс, потрібно виправити його протягом 15 хвилин, якщо ж ви не укладаєтеся в цей проміжок часу, краще всього зняти плитку, видалити з неї і з стяжки клей, і покласти заново. Біля стіни потрібно буде зробити підріз. Підлогова плитка набагато міцніше ніж настінна, тому розрізати її звичайним плиткорізом не вийде. Використовуємо для цього болгарку (кутову шліфувальну машинку) з алмазним диском. Укладає підрізування, після чого продовжуємо ряд ліворуч від визначеного нами центру. На цьому укладання першого ряду можна вважати завершеною. Другий ряд теж починаємо від центру двері, орієнтуючись на ту ж центральну плитку. Знову робимо кладку в праву сторону, потім в ліву. Кожну покладену плитку обов’язково перевіряємо рівнем, а ряд рейкою, щоб не було перекосів. У місцях проходження труб за допомогою тієї ж болгарки робимо фігурні вирізи. Якщо потрібно зробити круглий отвір в плитці, використовуємо насадку для дриля з вольфрамової напайкою. Заздалегідь необхідно подумати про те, як будемо виходити з кімнати, адже поки не висохне клей, по плитці ходити не можна. Тому потрібно залишити доріжку для виходу, і закласти її на наступний день, або кладку починати з протилежного боку від вхідних дверей. Добре якщо з кухні є вихід на балкон, а з нього в іншу кімнату, як у нашому випадку. Замостив плиткою всю поверхню підлоги, ще раз перевіряємо рейкою площину підлоги в різних напрямках. Переконуємося, що все в порядку. На цьому укладання плитки на підлогу повністю завершена.Після висихання клею зробимо затірку швів. Затірка швів Останнім етапом укладання плитки для підлоги є затірка швів. Від якості цієї роботи багато в чому залежить загальний зовнішній вигляд всього підлогового покриття. До затірки можна приступати тоді, коли клей для плитки вже повністю висох. Насамперед необхідно очистити всі шви між плитками від бруду, а також видалити залишилися при укладанні хрестики. Вибір матеріалу затирання робиться, виходячи з умов експлуатації та дизайну плитки. У будь-якому випадку, правильним буде, якщо колір затірки темніше, ніж загальний фон, в першу чергу це потрібно для того, щоб при скупченні в поглибленнях між плитками бруду і пилу це не впадало в очі. Сам процес нанесення затірки досить нескладний. Попередньо варто зволожити місця швів за допомогою губки, це забезпечить кращу якість зчеплення затірки з матеріалом плитки. Після її розведення з водою, отримана маса за допомогою гумового шпателя втирається в шви між плитками. Чим сильніше тиск шпателя на поверхню, тим щільніше заповнюється простір між кахлем і матеріалом затірки. При роботі на підлозі прийнято починати затірку з протилежного від входу кута і рухатися до дверей. Після того, як всі шви оброблені, зайвий матеріал видаляється з поверхні за допомогою гумового шпателя. Для цього його потрібно переміщати перпендикулярно швах. Приблизно через 30 хвилин після закінчення цих робіт, коли затирка у швах трохи підсохне, можна приступати до фінального етапу очищення плитки для підлоги за допомогою вологої губки. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ Так як під час облицювальних робіт ми маємо справу з ріжучими інструментами, легко займистими розчинами і биткими матеріалами, щоб не покалічити себе і не завдати шкоди своєму майну, необхідно дотримуватися елементарних правил безпеки. Тим більше, що їх не так вже й багато. БЕЗПЕКА НА ВИРОБНИЦТВІ ОБЛИЦЮВАЛЬНИХ РОБІТ На кожному етапі облицювальних робіт існують свої правила. Але перш ніж перейти до них, слід звернути вашу увагу на один момент. Як би акуратно ви не виробляли облицювальні роботи, під рукою обов'язково потрібно мати аптечку з антисептиками, перев'язувальними матеріалами та маззю від опіків. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ПРИГОТУВАННІ РОЗЧИНІВ І МАСТИК 1. Приміщення, де готують розчини та мастики, має бути оснащене припливно-витяжною вентиляцією, 2. Усе електрообладнання, призначене для приготування розчинів, має бути забезпечено заземленням. Рухомі і обертові частини обладнання повинні мати огорожі. Живильні проведення рекомендується укласти в гумовотканинний рукав і підвісити на 2,5-3 м вище рівня робочого майданчика. 3. У разі загоряння електрообладнання, його необхідно негайно відключити від мережі, а вогнище спалаху засипати піском або залити піною з вогнегасника. 4. Розчини на основі цементу готують в щільній спецодязі і брезентових рукавицях. 5. При приготуванні розчинів на основі рідкого скла і бітумної мастики крім спецодягу необхідно надіти захисні окуляри і респіратор. 6. При попаданні рідкого скла на шкіру, її необхідно ретельно промити проточною водою. 7. Місце опіку від бітумної мастики слід промити теплою водою з милом, після чого накласти примочку зі слабкого водного розчину марганцевокислого калію і змастити обпечене місце спеціальною маззю від опіків або вазеліном. 8. Під час приготування легкозаймистих мастик необхідно дотримуватися правил пожежної безпеки: поблизу розчинів не курити, не включати електроприлади, влаштувати над варильною ємністю неспаленний навіс, передбачити комплект засобів для гасіння вогню. 9. Варильні котли з бітумними мастиками повинні розташовуватися на відстані не менше 50 м від легко займистих конструкцій (наприклад, дерев'яних перегородок). 10. Ємність для приготування бітумної мастики не можна заповнювати більш ніж на три чверті її об'єму. Кришка повинна бути важкою і щільно підігнаною. 11. Температура нагріву бітумної мастики не повинна перевищувати 220'С. При перегрів мастики вогонь слід негайно збавити, а мастику перемішати веслом-мішалкою. 12. Сторонні домішки, що опинилися в розплавленому бітумі, видаляють сіткою, натягнутою на дріт, або консервною банкою з перфорованим дном, укріпленої на довгій ручці. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПІДГОТОВЧИХ РОБІТ 1. Рукоятки всіх інструментів повинні щільно сидіти. 2. Робоча поверхня інструментів повинна бути рівною, без дефектів. 3. Мінімальна довжина ручок ударних інструментів - 15 см. 4. Під час відколки нерівностей основи необхідно надіти захисні окуляри з небиткими стеклами. 5. При приготуванні водного розчину соляної кислоти для знежирення підстави пам'ятайте, що кислоту вливають у воду, а не навпаки! При цьому використовують кислоту слабкою 3%-ої концентрації. 6. Щоб уникнути хімічного опіку під час знежирення облицювальної поверхні, ганчір'я, змочену в соляній кислоті, намотують на кінець дерев'яної палиці, а не беруть голими руками. 7. Щоб кислотні випаровування не скупчувалися в приміщенні, до початку знежирення підстави не забудьте відкрити вікна та двері. 8. Сортування керамічних, кам'яних та інших плиток з гострими краями виробляють в брезентових рукавицях. 9. Різання плиток і подальшу обробку зрізів здійснюють в щільних рукавицях і захисних окулярах з небиткими стеклами. 10. Заборонено виконувати різання і обтісування плитки на колінах! 11. Пластикові та мінеральні плитки ріжуть в напрямку "від себе"! 12. При роботі з електричними інструментами під напругою 220-127 В необхідно одягнути діелектричні рукавички або калоші. Якщо ні того, ні іншого немає, то під ноги слід покласти гумовий килимок. 13. Забороняється працювати несправним електроінструментом! 14. Полістирольну плитку зберігають далеко від будь-яких відкритих джерел вогню. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ОБЛИЦЮВАЛЬНИХ РОБІТ 1. Укладання плиток рекомендується проводити в щільних гумових рукавичках, які не тільки захистять від порізів, але і від контакту з розчинами і мастиками. 2. При настиланні вінілового статі необхідно надіти м'яку взуття. 3. У процесі облицювальних робіт приміщення слід час від часу провітрювати. 4. Приміщення, в яких працюють з мастиками КН-2 і КН-3, повинні бути обладнані вентиляцією, 5. Укладання вінілових плиток на мастиках КН-2 і КН-3 ведуть тільки у світлий час доби. 6. При використанні легкозаймистих клеять складів слід дотримуватися правил пожежної безпеки: в приміщенні не палити, не включати електроприлади і т. п. 7. Банки з клеять складами і мастиками відкривають тільки безпосередньо перед вживанням. По закінченню облицювальних робіт ємності із залишками мастики (клею) щільно закривають. 8. Ємності з легко займистими складами щоб уникнути іскріння не можна відкривати металевими інструментами. 9. Легко займисті мастики і синтетичні клеї наносять на плитку за допомогою пластмасових, гумових чи дерев'яних, але не металевих інструментів (також щоб уникнути утворення іскор). 10. Загустілі мастики розігрівають у ємностях з гарячою водою, але ні в якому разі не на електричній плиті або на відкритому вогні. 11. Корпус шліфувально-облицювальної машини повинен знаходиться під час роботи в горизонтальному положенні. Живильні кабелі не повинні перетинатися з іншими проводами, що знаходяться під напругою. Обов'язково наявність заземлення! 12. Облицювання стелі та верхньої частини стін, особливо якщо вони вищі 2,7 м, ведуть з будівельних риштувань. 13. По закінченню роботи робоче місце необхідно привести в порядок, будівельне сміття прибрати, а інструменти очистити і покласти на місце. Домашнє завдання: Прочитайте конспект уроку. Складіть тест. Бажаю успіхів. Бережіть себе.

одудньо піддають тепловій обробці (варіння, припу¬скання, жарення, тушкування), а потім нарізують дрібними (рідше –порційними) кусками або подрібнюють на м’ясорубці. - М'ясо і м'ясопродукти запі¬кають із картоплею, овочами, кашами та іншими гарнірами з під¬ливою або без неї, в порціонних сковородах і на листах, змащених жиром, у жарильній шафі при температурі 220...280°С. - Страви від¬пускають у тих самих сковородах, в яких вони запікалися, чи порціонують. - При запіканні всі компоненти повинні бути прогрітими до температури не менш як 90°С. - Перед подаванням запечені м'ясні страви поливають розтопленим вершковим маслом. -Зовнішньою ознакою готовності запечених страв є утворення підсмаженої кірочки. Технологія запечених страв із м'яса М'ясо пікантне. Вирізку яловичини, нарізану на шматочки (1 шт. на порцію) 0,5 см завтовшки, злегка відбивають, солять, посипають чорним перцем, обсма-жують на добре розігрітій з жиром сковороді з обох боків до рум'яної кірочки. Обсмажені шматочки м'яса перекладають на змащений жиром лист з високими бортиками в один ряд. На середину кожного шматочка м'яса кладуть пасеровану ріпчасту цибулю, нарізану соломкою, поливають майонезом, посипають твердим тертим сиром і запікають у жаровій шафі 10-15 хв при температурі 200 °С. Готове м'ясо подають з комбінованим овочевим гарніром. М'ясо, запечене по-домашньому. М'ясо пропускають через м'ясорубку, додають воду, сіль, вимішують, порціонують і формують у вигляді кружалець. Зверху на кружальця кладуть половинки фаршированих яєць, поливають майонезом, по-сипають тертим сиром і запікають. Приготування начинки. Варену квасолю протирають, додають пасеровану ріпчасту цибулю, варений жовток, товчений часник, солять. Перед подаванням на тарілку кладуть гарнір, поряд — запечене м'ясо і посипають зеленню. Як гарнір можна використати картоплю варену, картопляне пюре, пюре з моркви, овочі варені. Окремо подають соус із цибулі. Свинина запечена з локшиною. Свинину нарізують дрібними шматочками (5-6 шт. на порцію масою 15-20 г), солять, обсмажують до утворення рум'яної кірочки, додають ріпчасту цибулю і моркву, нарізані соломкою, і смажать до готовності під кришкою. Локшину домашню відварюють у підсоленій воді до готовності, відкидають, перемішують із розтопленим маргарином. У порціонний горщик укладають шматочки м'яса разом з овочами, локшину, перемішують, заливають збитими яйцями і запікають 5-7 хв. Відпускають у гор-щиках. Яловичина запечена у цибулевому соусі. М'ясо варять або тушкують великими шматками, потім нарізують на шматочки (2 шт. на порцію). Картоплю варять, нарізують кружальцями, скибочками або готують картопляне пюре. Порціонну сковороду змащують жиром і підливають трохи цибулевого соусу. На середину сковороди кладуть м'ясо, навколо обкладають картоплею чи випускають картопляне пюре з кондитерського мішка. М'ясо і картоплю заливають цибулевим соусом, посипають тертим сиром або сухарями, збризкують маргарином і запікають. Подають у порціонній сковороді, посипавши подрібненою зеленню петрушки або кропу. Вимоги до якості запечених м'ясних страв. Запечені м'ясні страви під підливою мають рум'яну кірочку, консистенція м'яка, соковита. Не допускається висихання підливи. Колір на розрізі світло-коричневий. Смак і запах властиві запеченим продуктам з ароматом підливи і спецій. Запечені м'ясні страви зберігають не більше 2 год.

Гарячого літнього дня вивела гуска своїх маленьких жовтеньких гусенят на прогулянку. Вона, показувала діткам великий світ. Цей світ був зелений і радісний — перед гусенятами простягнувся величезний луг. Гуска навчала діток скубти молоду травичку. Травичка була солодка, сонечко тепле й ласкаве, моріг м’якенький, світ співав багатьма голосами жучків, метеликів, комах. Гусенята були щасливі. Коли це налетіла чорна хмара, на землю впали краплі дощу. А потім посипались чималі, як горобині яєчка, градинки. Гусенята прибігли до мами, вона підняла крила й накрила ними дітей. Під крильми було тепло й затишно, гусенята чули, як нібито звідкись іздалеку долинає гуркіт грому, виття вітру й стукіт градинок. Їм навіть стало весело: за материнськими крилами коїться щось страшне, а вони в теплі й затишку. Потім усе вщухло. Гусенятам захотілось мерщій на зелений луг, але мати не піднімала крил. Гусенята вимогливо запищали: «Випускай нас, мамо». Тихо підняла мати крила. Гусенята вибігли на траву. Вони побачили, що в матері крила зранені, вирвано чимало пір’я. Мати тяжко дихала. Але світ навколо був такий радісний, сонечко сяяло так яскраво й лагідно, жучки, бджоли, джмелі співали так гарно, що гусенятам чомусь і на думку не спало поцікавитись: «Мамо, що з тобою?» І коли одне найменше і найслабше гусеня підійшло до мами й запитало: «Чого в тебе зранені крила?» — вона тихо відповіла: «Все добре, мій синку». Жовтенькі гусенята розсипались по траві. Мати була щаслива.

Як відстояти себе

Як называўся старажытны летапіс усходніх славян?

Як ви оцінюєте рівень адаптації учнів 5 класу до середньої школи?

Як соціалізація допомагає нам знайти своє місце в суспільстві? Поняття соціалізації. Етапи соціалізації

Related quizzes

Related quizzes