Прикметник — це самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета або його належність комусь. 

Прикметники змінюються  за родами, числами, відмінками.

За значенням прикметники поділяють на якісні та відносні.

Прикметники, що позначають ознаку предмета, яка може виражатися меншою чи більшою мірою, належать до відносних. 

Прикметники, які відповідають  на питання чий? чия? чиє? чиї?  та виражають належність чогось певній людині чи тварині, належать до присвійних.

Прикметники, що позначають ознаку предмета через відношення до інших предметів або явищ, належать до відносних.

Прикметники батьківський, материнський, учнівський належать до присвійних.

У словосполученнях залізні нерви, заяча душа, ведмежа послуга виділені прикметники належать до якісних.

Слова баласний, форпосний, компосний написано правильно

У словах шіс…надцять, кіс…лявий, пес…ливий пишемо без букви т. 

Другорядні члени речення — це додатки, означення, обставини.

Означення — це другорядний член речення, який указує на ознаку предмета та відповідає на питання який? котрий? чий?