Loading...
13.5.2 Manifestations et greves, sont-elles efficaces? BSV
Quiz by Vanessa Burns
Customize this quiz to suit your class
Instantly translate to 100+ languages
Tag the questions with any skills you have. Your dashboard will track each student's mastery of each skill.
Give this quiz to my class
TITOLO I PRINCIPI Art. 1 – Personalità giuridica e principi fondamentali 1. In armonia con i principi costituzionali ed in attuazione della legislazione vigente, il presente Statuto disciplina l'ordinamento dell'Università degli Studi di Napoli Federico II, nel seguito denominata "Università". 2. L'Università ha personalità giuridica di diritto pubblico che esercita per conseguire i propri fini istituzionali. 3. L'Università è organizzata secondo i criteri di efficienza, di efficacia, di valutazione e di riconoscimento del merito, di trasparenza e di semplificazione e di decentramento funzionale ed organizzativo. 4. I poteri di indirizzo e di controllo spettano agli organi di governo dell'Università, l’attività amministrativa e tecnica è svolta dai dirigenti, con autonomi poteri di spesa e di gestione delle risorse umane e strumentali. 5. Simboli dell'Università sono la raffigurazione dell'Imperatore Federico II assiso sul trono e l'aquila sveva di Sicilia che compare sul gonfalone, tutelati ai sensi della vigente normativa in materia di marchio. Tali simboli possono essere utilizzati da altri soggetti pubblici o privati previa autorizzazione del Consiglio di Amministrazione, su proposta del Rettore. 6. Il sigillo ufficiale, raffigurante l'Imperatore Federico II assiso sul trono, è custodito dal Rettore. 7. L’Università conserva i privilegi, gli onori ed i distintivi derivati da antiche leggi e consuetudini e si impegna ad armonizzare la tradizione con i valori ed i principi coevi cui si ispira. Art. 2 – Finalità istituzionali 1. L’Università, a riconoscimento dell’inderogabile funzione e vocazione pubblica, afferma il proprio carattere laico, pluralistico ed indipendente da ogni orientamento ideologico, politico ed economico. 2. Fini primari dell’Università sono la ricerca e la didattica che l’Ateneo persegue promuovendo l’organizzazione, l’elaborazione e la trasmissione delle conoscenze, la formazione culturale e professionale, la crescita della coscienza civile degli studenti. Il miglioramento della qualità dei processi formativi viene assicurato anche con l’ausilio delle tecniche di apprendimento a distanza e di altre tecnologie innovative. 3. L’Università garantisce la libertà di manifestazione del pensiero, di associazione e di riunione, allo scopo di realizzare il pieno concorso di tutte le sue componenti alla vita democratica dell’Ateneo. 4. L’Università si impegna ad assicurare parità e pari opportunità di genere, rafforzando la tutela dei lavoratori e delle lavoratrici e garantendo l'assenza di qualunque forma di violenza morale o psicologica, di discriminazione diretta e indiretta relativa al genere, all'età, all'orientamento sessuale, all'origine etnica, alla disabilità, alla religione e alla lingua. A garanzia dell’effettività delle tutele riconosciute è istituito il “Comitato Unico di Garanzia per le pari opportunità, la valorizzazione del benessere di chi lavora e contro le discriminazioni”. 5. L’Università si impegna a perseguire i propri fini nel rispetto dei principi di ecosostenibilità, di sicurezza e salubrità dei luoghi di lavoro. 6. L’Università garantisce ai singoli professori e ricercatori, rispettandone lo stato giuridico, la libertà e l’autonomia della ricerca e dell’insegnamento, tenendo conto delle esigenze di coordinamento e degli obiettivi formativi degli ordinamenti didattici previsti dalle strutture di appartenenza. 7. L’Università, soggetto autonomo ed unitario, riconosce la pluralità delle culture che concorrono a costituire la sua identità. 8. L’Università promuove il trasferimento delle conoscenze attraverso la ricerca, la formazione, le attività di certificazione, di brevetto e di spin-off, nel conseguimento della qualità e dell'eccellenza. 9. L’Università avversa l’utilizzo dei risultati delle proprie attività per applicazioni che perseguano scopi contrari ai principi della dignità e libertà dell’uomo e della pacifica convivenza fra i popoli. 10.L’Università concorre allo sviluppo della cultura, del benessere sociale ed economico e del livello produttivo del Paese, anche attraverso forme di collaborazione con soggetti nazionali ed internazionali, pubblici e privati, che promuovono attività culturali e di ricerca. A tal fine sostiene in particolare programmi europei e di cooperazione e favorisce la più ampia fruizione delle proprie strutture. 11.L’Università garantisce il principio dell’accesso pieno ed aperto alla letteratura scientifica e promuove la libera diffusione in rete dei risultati delle ricerche prodotte in Ateneo, per assicurarne la più ampia diffusione; partecipa al processo di costruzione ed implementazione dello «spazio europeo dell’apprendimento permanente». 12.L’Università contrasta il conflitto di interessi in tutte le sue forme. 13.L’Università può partecipare, per una migliore realizzazione delle proprie finalità istituzionali e nei limiti delle stesse, a consorzi e ad altre forme associative di diritto privato, ivi comprese le società di capitali, anche mediante partecipazione finanziaria secondo la disciplina dettata con Regolamento di Ateneo. Art. 3 – Ricerca e didattica 1. L'Università garantisce la pari rilevanza del sapere umanistico, scientifico e tecnico; programma, mediante piani di sviluppo, le attività di ricerca e di insegnamento e ne valuta i risultati. 2. L’Università adotta criteri e fissa principi che consentano una equilibrata distribuzione delle risorse finanziarie destinate alla ricerca, tenuto conto di tutte le fonti di finanziamento, delle obiettive articolazioni dei settori di ricerca e delle loro effettive esigenze, nonché della qualità e della produttività delle ricerche, valutate secondo specifici criteri ed indicatori disancorati da logiche esclusivamente economiche. L'Università incoraggia e favorisce, comunque, la ricerca di base in ogni disciplina. 3. L’Università eroga formazione permanente, sulla base di criteri e standard formativi univocamente riconosciuti a livello nazionale, comunitario ed internazionale. 4. L’Università promuove la valutazione bioetica della ricerca sperimentale, con particolare riguardo alla sperimentazione clinica riferita ai problemi biomedici connessi con la vita e la salute dell’uomo, nonché la valutazione etico-scientifica della sperimentazione animale. 5. L’Università promuove la gestione in qualità delle attività di ricerca, didattiche e di servizio, garantendo il loro sviluppo organico e uniforme. A tal fine l’Università incentiva, anche attraverso meccanismi premiali, la certificazione di qualità e l’accreditamento delle sue strutture e delle attività collegate. 6. L'Università può beneficiare di contributi, lasciti e donazioni. 7. L'Università, nel rispetto delle funzioni istituzionali di ricerca e di insegnamento e nei limiti e con le modalità fissate da Regolamento, può svolgere attività di ricerca, di consulenza e di servizio nell’interesse prevalente di soggetti pubblici e privati, anche dotandosi di apposite risorse umane e strumentali, i cui oneri finanziari ed economici siano previsti nei relativi contratti e assunti secondo la normativa vigente. I proventi derivanti da contratti e convenzioni per conto terzi sono ripartiti secondo le modalità disciplinate con Regolamento di Ateneo, che dovrà riservarne una quota a copertura delle spese di carattere generale delle strutture interessate, una quota destinata al finanziamento della ricerca scientifica ed una quota destinata al Fondo comune di Ateneo. Nessun professore e ricercatore, senza il proprio consenso, può essere tenuto a svolgere attività di ricerca, di consulenza e di servizio per conto terzi, oggetto di contratti e convenzioni stipulati nell'interesse prevalente del committente. 8. L'Università può commissionare a proprie strutture lo svolgimento di attività di ricerca, di consulenza e di servizio. Art. 4 – Rapporti Internazionali 1. L’Università ha tra i suoi obiettivi prioritari la promozione della dimensione internazionale della ricerca scientifica e della didattica. A tal fine: a) stipula accordi e convenzioni con Atenei ed istituzioni culturali e scientifiche di alta qualità di altri Paesi; b) promuove ed incoraggia gli scambi internazionali di professori, ricercatori e studenti, anche con interventi di natura economica; c) sostiene i progetti di ricerca internazionali e le reti internazionali di dottorato; d) tende alla dimensione internazionale della formazione dei laureati per arricchirne la preparazione e potenziarne le prospettive occupazionali; e) favorisce l’attrazione dall’estero di professori e ricercatori, borsisti post-dottorato, studiosi di chiara fama e studenti particolarmente capaci e meritevoli. 2. L’Università collabora con organismi nazionali ed internazionali a definire ed a realizzare programmi di cooperazione scientifica e di formazione, avendo particolare attenzione a quelli rivolti ai Paesi meno sviluppati. 3. L’Università provvede a strutture per l’ospitalità anche in collaborazione con altri enti, specialmente con quelli preposti ad assicurare il diritto allo studio. Articolo 5 – Diritto allo studio 1. L'Università promuove il diritto allo studio e ne favorisce il concreto esercizio, anche predisponendo spazi ed attrezzature adeguati e ricorrendo, se necessario, a strutture decentrate. 2. L’Università favorisce la partecipazione attiva degli studenti alla vita universitaria. In applicazione dei principi costituzionali si impegna a rimuovere condizioni di disparità e disagio, in particolare, degli studenti meno abbienti, diversamente abili, stranieri e fuori sede. Attua le iniziative necessarie ad assicurare agli studenti una preparazione culturale e scientifica idonea a soddisfare le domande di formazione, anche in relazione alle diverse esigenze della società. 3. L'Università collabora con Stato, Regioni, altri enti ed istituzioni al fine di stimolare la crescita culturale degli studenti e valorizzare l'offerta didattica, di assistenza, di orientamento e di inserimento nel mondo del lavoro. Articolo 6 –Principi organizzativi 1. L’Università assicura il rispetto dei principi di efficienza ed efficacia attraverso l’utilizzo di modelli procedimentali ed organizzativi ispirati alla ottimizzazione dei tempi dei processi decisionali, privilegiando l’uso degli strumenti telematici e di semplificazione. 2. L’Università, in attuazione dei principi di autonomia, di decentramento e di sussidiarietà, si articola in Dipartimenti e Scuole. I Centri di ricerca, i Centri di Servizio interdipartimentali ed i Centri di Servizio costituiscono ulteriori articolazioni dell’Ateneo. 3. In attuazione dei principi di efficienza, efficacia e semplificazione, è ammessa la delega delle funzioni. Gli atti di delega, in forma scritta obbligatoria, devono riguardare materie determinate, oggetto e durata definiti e sono pubblicati nell’Albo Ufficiale on line di Ateneo. 4. Ai professori o ricercatori che ricoprano incarichi e funzioni ufficiali, non rientranti nei compiti istituzionali di didattica e di ricerca, può essere riconosciuta, nei casi previsti dal presente Statuto, una indennità di funzione nella misura determinata dal Consiglio di Amministrazione, sentito il Collegio dei Revisori dei Conti. (Comma così modificato dal D.R. n. 4763 del 23/11/2019) 5. L’Università è rappresentata e difesa in giudizio dall’Avvocatura dello Stato ovvero da legali interni iscritti all’elenco speciale annesso all’albo degli avvocati. L’Università può altresì avvalersi del patrocinio di avvocati del libero foro nei limiti e con le modalità previste da apposito regolamento di Ateneo. Resta ferma la rappresentanza e difesa in giudizio dell’Università da parte di propri funzionari nei casi previsti dalla legge. (Comma introdotto dal D.R. n. 2320 del 13/07/2016) Articolo 7 – Trasparenza e Informazione 1. L'Università riconosce nella corretta e tempestiva informazione una delle condizioni essenziali per garantire la trasparenza. 2. Strumenti di effettivo rispetto dei principi di informazione, pubblicità e trasparenza sono il sito web di Ateneo e l’Albo ufficiale on line di Ateneo, sui quali vanno pubblicati gli atti di interesse generale, secondo modalità stabilite da Regolamento. 3. L'accesso ai documenti amministrativi è disciplinato secondo modalità stabilite da Regolamento ai sensi della normativa nazionale vigente. 4. Gli appartenenti alla comunità universitaria di cui all’art. 9 comma 2, possono consultare, nel rispetto delle previsioni di legge, i verbali delle adunanze degli organi collegiali dell'Università concernenti l'organizzazione, gli indicatori relativi agli andamenti gestionali e all'utilizzo delle risorse per il perseguimento delle funzioni istituzionali, i risultati dell'attività di misurazione e valutazione svolta dagli organi competenti. Tale consultazione può essere effettuata negli uffici presso i quali i verbali sono custoditi o mediante accesso al sito web di Ateneo nell’area riservata al personale, secondo modalità stabilite da Regolamento. Articolo 8 – Altre attività 1. L'Università favorisce le attività sociali, culturali, ricreative e sportive, anche quelle autogestite dagli studenti, attraverso la predisposizione, nei limiti consentiti dalle disposizioni di legge vigenti in materia e compatibilmente con le risorse finanziarie disponibili, di strutture e servizi necessari al loro svolgimento. Collabora, altresì, con gli enti sportivi universitari legalmente riconosciuti. TITOLO II SOGGETTI Art. 9 – Comunità Universitaria 1. L’Università realizza i fini istituzionali attraverso la sua comunità. 2. La comunità universitaria è formata dagli studenti, dai professori, dai ricercatori, dal personale dirigente e tecnico-amministrativo e da tutti coloro che trascorrono periodi di ricerca, di insegnamento e di studio presso l'Università e/o concorrono allo svolgimento delle sue funzioni istituzionali. 3. I valori fondamentali della Comunità Universitaria sono determinati dal Codice Etico dell’Ateneo. Sulle violazioni del Codice Etico, qualora non ricadano sotto la competenza del Collegio di Disciplina, decide, su proposta del Rettore, il Senato Accademico, previa istruttoria da parte di una Commissione Etica di Garanzia nominata dal Senato Accademico su proposta del Rettore e composta secondo le modalità previste dal Codice Etico. (Comma così modificato dal D.R. n. 2175 del 17/06/2015) 4. Le componenti della comunità partecipano alla vita universitaria con pari dignità, secondo le funzioni previste dalla normativa vigente ed in base al ruolo di appartenenza. 5. Tutti coloro che hanno conseguito un titolo di studio presso l’Università Federico II possono continuare a far parte della comunità universitaria attraverso l’Associazione Federiciana “Ex Alumni”. Art. 10 – Studenti 1. Sono studenti dell’Università coloro che risultano regolarmente iscritti ai corsi di laurea, di laurea magistrale, di specializzazione e di dottorato di ricerca. Fatta eccezione per l’elettorato attivo e passivo in ordine alla rappresentanza all’interno degli Organi collegiali, sono equiparati agli studenti: gli iscritti ai master universitari ed ai corsi di perfezionamento, nonché gli studenti stranieri la cui mobilità sia prevista e disciplinata da accordi e convenzioni internazionali. 2. Al fine di consentire un proficuo rapporto tra docenti e studenti e favorire un miglior inserimento degli studenti nella comunità universitaria, l'Università può determinare, con le procedure e nei casi previsti dalla vigente normativa, il numero massimo delle iscrizioni ai corsi di studio, che viene fissato dal Consiglio di Amministrazione, sentiti il Nucleo di Valutazione, il Consiglio degli Studenti e il Senato accademico. 3. I criteri, le modalità di ammissione e le condizioni per il mantenimento dello status di studente, sono stabiliti dal Regolamento didattico di Ateneo. 4. Il numero massimo e le modalità di ammissione alle Scuole di specializzazione ed ai corsi di dottorato di ricerca sono definiti sulla base delle norme di legge nonché delle risorse economiche, didattiche e strutturali dell'Università. 5. Gli studenti possono partecipare all'attività di ricerca funzionale alla loro formazione, nei limiti previsti dalla normativa vigente. 6. Gli studenti partecipano alla gestione dell'Università attraverso le proprie rappresentanze negli Organi collegiali ove previsto nel presente Statuto. 7. L'Università può stabilire collaborazioni studentesche per la gestione di servizi per i quali, secondo quanto previsto dalla normativa vigente, è possibile il ricorso a singoli studenti, alle associazioni studentesche, nonché alle cooperative studentesche. 8. Gli studenti sono tenuti a contribuire all'ordinato funzionamento delle attività universitarie, alla partecipazione agli Organi collegiali, al corretto uso delle strutture e alla piena valorizzazione delle opportunità culturali. Art. 11 – Professori e Ricercatori 1. In conformità ai compiti previsti per ciascun ruolo o funzione, i professori ed i ricercatori assicurano la loro attività, nei limiti del proprio impegno didattico, in qualsiasi corso di studio attivato nell’Ateneo. 2. I professori e i ricercatori concorrono al raggiungimento delle finalità istituzionali dell’Università. Le attività di didattica, ricerca nonché gli incarichi gestionali eventualmente attribuiti definiscono il quadro complessivo per la valutazione di ciascun professore e ricercatore. (Comma così modificato dal D.R. n. 4763 del 23/11/2019) 3. Ai professori e ai ricercatori può essere riconosciuta la titolarità di fondi finalizzati di ricerca. 4. La carica di Rettore, Prorettore, Direttore di Dipartimento, Presidente di Scuola, Coordinatore del Nucleo di Valutazione e Coordinatore di Corso di studio è riservata ai professori a tempo pieno. E’ altresì riservata ai ricercatori e professori a tempo pieno la carica di componenti del Consiglio di Amministrazione. Un Regolamento di Ateneo disciplina le modalità di svolgimento delle attività per i professori e i ricercatori a tempo pieno e a tempo definito. Art. 12 – Personale dirigente e tecnico-amministrativo 1. Il personale tecnico-amministrativo e il personale dirigente dell’Ateneo, secondo quanto disposto dall’art. 23, comma 1, del D. Lgs. 30/3/2001 n. 165 e s.m.i., svolgono i compiti propri delle rispettive aree di competenza, nell’ambito dell’Amministrazione centrale e delle altre strutture previste dal presente Statuto. 2. Il personale partecipa alla gestione dell'Università attraverso le proprie rappresentanze negli Organi collegiali, ove previsto dal presente Statuto. 3. L’Università, nel rispetto delle previsioni normative vigenti, garantisce periodicamente lo svolgimento di corsi di formazione e aggiornamento professionale, volti a promuovere il miglioramento dei servizi e ad accrescere le buone pratiche, favorendo la più ampia partecipazione. 4. I Dirigenti, nell’ambito delle proprie competenze, collaborano con il Direttore generale nella gestione ed organizzazione dei servizi, delle risorse strumentali e del personale tecnico-amministrativo. In particolare: a) formulano proposte ed esprimono pareri al Direttore generale; b) curano l'attuazione dei progetti e svolgono l’attività di gestione ad essi assegnati dal Direttore generale, adottando i relativi atti e provvedimenti amministrativi ed esercitano i poteri di spesa nei limiti fissati dal Regolamento per l’Amministrazione e la Contabilità; c) emanano i provvedimenti amministrativi di autorizzazione, concessione o di analoga natura il cui rilascio presupponga accertamenti e valutazioni da eseguire secondo criteri predeterminati dalla Legge, dallo Statuto, dai Regolamenti o da deliberazioni degli organi dell’università; d) svolgono tutti gli altri compiti ad essi delegati dal Direttore generale; e) dirigono, coordinano e controllano l'attività degli uffici che da essi dipendono e dei responsabili dei procedimenti amministrativi, anche con poteri sostitutivi in caso di inerzia; f) effettuano la valutazione del personale assegnato ai propri uffici, nel rispetto del principio del merito; g) esercitano, nei casi previsti dalla legge, l’azione disciplinare nei confronti del personale tecnico-amministrativo che da essi dipende. 5. Per particolari esigenze di carattere specialistico, l'Università può affidare a personale dipendente, nei limiti previsti dalla vigente normativa e sulla base di criteri predefiniti e valutazioni comparative per titoli, prestazioni lavorative non rientranti tra le funzioni o mansioni svolte da detto personale in ragione dell’ufficio; tali prestazioni non costituiscono obbligo per il dipendente e possono essere assegnate solo previo assenso dell’interessato. 6. Gli incarichi dirigenziali a tempo determinato a personale non appartenente al ruolo della dirigenza sono disciplinati dall’art. 19, commi 6, 6 bis, e 6 ter, del D. Lgs. 30/3/2001 n. 165 e s.m.i. con le modalità stabilite da apposito Regolamento di Ateneo. TITOLO III ORGANI CAPO I ORGANI DI GOVERNO Art. 13 – Organi 1. Sono organi dell’Università: a) Il Rettore; b) Il Senato accademico; c) Il Consiglio di Amministrazione; d) Il Direttore generale; e) Il Nucleo di Valutazione; f) Il Collegio dei Revisori dei Conti. Art. 14 – Il Rettore 1. Il Rettore ha la rappresentanza legale dell’Università, esercita le funzioni di indirizzo, iniziativa e coordinamento delle attività scientifiche e didattiche, è responsabile del perseguimento delle finalità dell’Università secondo criteri di qualità e nel rispetto dei principi di efficacia, efficienza, trasparenza e promozione del merito. 2. Svolge, in particolare, le seguenti funzioni: a) convoca e presiede il Senato accademico e il Consiglio di Amministrazione; b) emana i Regolamenti; c) propone il documento di programmazione triennale di Ateneo ai sensi della normativa vigente, tenuto conto delle proposte e dei pareri del Senato accademico; d) propone la programmazione finanziaria annuale e triennale e la programmazione del personale; e) propone il bilancio di previsione annuale e triennale e il conto consuntivo; f) propone il conferimento dell’incarico di Direttore generale ed assegna allo stesso gli obiettivi strategici, secondo le linee di programmazione stabilite dal Consiglio di Amministrazione. g) assume l’iniziativa dei procedimenti disciplinari, anche di quelli relativi alle violazioni del Codice Etico, nei confronti dei professori e dei ricercatori; h) accerta la legittimità degli atti relativi alle proposte di chiamata avanzate dai Dipartimenti dei professori di prima e seconda fascia e dei ricercatori; i) stipula i contratti per il conferimento di assegni per lo svolgimento di attività di ricerca, per l’attività di insegnamento e per il reclutamento di ricercatori a tempo determinato; j) in casi di necessità e di urgenza adotta i provvedimenti opportuni e li sottopone alla ratifica dell’organo competente nella prima adunanza successiva; k) assume tutte le determinazioni di sua competenza relative ai rapporti con il Servizio sanitario nazionale e regionale previste dalle norme e dalle convenzioni vigenti; l) provvede alle nomine e alle designazioni di sua competenza; m) conferisce procura alle liti; (Comma così modificato dal D.R. n. 2320 del 13/07/2016). n) esercita ogni ulteriore funzione non espressamente attribuita ad altri Organi dal presente Statuto. (Comma introdotto dal D.R. n. 2320 del 13/07/2016). 3. L’ufficio di Rettore è incompatibile con ogni altra carica elettiva dell’Università, con incarichi elettivi presso altre Università italiane, statali, non statali legalmente riconosciute e telematiche, incarichi e nomine presso Fondazioni universitarie ed incarichi di natura politica e sindacale. 4. Il Rettore, su sua richiesta, ha diritto ad una limitazione dell’attività didattica. Art. 15 – Elezione del Rettore 1. Il Rettore è eletto tra i professori ordinari a tempo pieno in servizio presso le Università italiane. 2. L’elezione avviene sulla base della presentazione di candidature e di un programma, con modalità stabilite dal Regolamento generale di Ateneo. 3. Il Rettore dura in carica sei anni; il mandato non è rinnovabile. 4. Sono elettori del Rettore: i professori e i ricercatori a tempo indeterminato, i ricercatori a tempo determinato di cui all’art. 24, comma 3, lett. b) della Legge 30/12/2010, n. 240; i componenti del Consiglio degli studenti; i rappresentanti del personale tecnicoamministrativo e dirigenziale nel Senato Accademico, nel Consiglio di Amministrazione ove presenti, nei Consigli di Dipartimento, ed i rappresentanti eletti del personale dell’Amministrazione Centrale in numero pari al 2% dei professori e ricercatori con diritto di voto. 5. L’elezione è indetta dal Decano dei professori ordinari. Nel caso di pari anzianità nel ruolo prevale la maggiore anzianità anagrafica. 6. Il corpo elettorale è convocato dal Decano non prima di centottanta giorni dalla scadenza del mandato del Rettore in carica e in modo che le operazioni elettorali siano completate in tempo utile rispetto al termine di scadenza. Il Decreto di convocazione riporta il calendario delle votazioni, con l’indicazione di tre date, compresa quella dell’eventuale turno di ballottaggio. L’avviso di convocazione è pubblicato nell’Albo Ufficiale on line dell’Università disponibile sul sito internet istituzionale della stessa, almeno trenta giorni prima della data fissata per la prima votazione ed è inviato negli stessi termini agli aventi diritto al voto. 7. Ciascuna votazione è valida se vi partecipa la metà più uno degli aventi diritto. Nelle prime due votazioni risulta eletto il candidato che abbia ottenuto la maggioranza assoluta dei voti. Qualora per due votazioni nessun candidato abbia conseguito tale maggioranza, si procede a votazione di ballottaggio tra i due candidati più votati nella seconda votazione; risulta eletto il candidato che ottiene il maggior numero di voti. In caso di parità prevale il più anziano nel ruolo e, in caso di ulteriore parità, il più anziano per età anagrafica. L’eletto è proclamato dal Decano ed è nominato con Decreto del Ministro competente per l’Università. 8. Nel caso di anticipata cessazione, le funzioni di ordinaria amministrazione vengono assunte dal Prorettore e il Decano dei professori ordinari convoca il corpo elettorale tra il trentesimo e il sessantesimo giorno successivo alla data di cessazione, notificando l’avviso di convocazione almeno venti giorni prima della data stabilita per lo svolgimento della prima votazione. 9. Nel caso di elezione per anticipata cessazione, il Rettore eletto assume la carica all’atto della nomina e resta in carica per i sei anni successivi. 10.Il Rettore è obbligato alle dimissioni in caso di motivata mozione di sfiducia proposta dal Senato accademico e approvata dal corpo elettorale. La mozione di sfiducia deve essere proposta dal Senato accademico – comunque non prima che siano trascorsi due anni dall’inizio del mandato del Rettore – a maggioranza dei due terzi dei suoi componenti. La votazione del corpo elettorale sulla mozione di sfiducia è valida se vi prende parte la metà più uno degli aventi diritto al voto, come individuati dal precedente comma 4. Il corpo elettorale è convocato secondo modalità analoghe a quelle previste per l’elezione del Rettore. La mozione deve essere approvata con la maggioranza dei tre quinti dei votanti. Art. 16 – Il Prorettore e i delegati del Rettore 1. Il Rettore nomina, tra i professori ordinari a tempo pieno presso l’Ateneo, un Prorettore che lo sostituisce in caso di assenza o impedimento. 2. Il Prorettore può richiedere al Rettore una limitazione dell’attività didattica. 3. Il Prorettore partecipa, senza diritto di voto, alle adunanze del Senato accademico e del Consiglio di Amministrazione. 4. Il Rettore può delegare specifiche funzioni a professori e ricercatori in servizio presso l’Ateneo, tra quelli esperti nel settore oggetto della delega. La delega viene resa pubblica sul sito internet dell’Ateneo. Il Rettore può revocare la delega. Art. 17 – Il Senato accademico 1. Il Senato accademico è l’organo che esercita la funzione di alta vigilanza sulla ricerca, la didattica e i servizi agli studenti. Il Senato accademico promuove e coordina la complessiva programmazione strategica a garanzia della politica culturale dell'Ateneo. 2. In particolare, il Senato accademico: a) formula proposte ed esprime pareri obbligatori in materia di didattica, di ricerca e di servizi agli studenti e di attività culturali nel quadro del documento di programmazione triennale di Ateneo ai sensi della normativa vigente, nonché in materia di attivazione, modifica o soppressione di corsi di studio, sedi, Dipartimenti e Scuole; b) approva, a maggioranza assoluta dei componenti, previo parere favorevole del Consiglio di Amministrazione, il Regolamento generale di Ateneo; c) approva, previo parere favorevole del Consiglio di Amministrazione, il Regolamento dei Centri di Ricerca e dei Centri di Servizio interdipartimentali; d) approva, previo parere favorevole del Consiglio di Amministrazione, i Regolamenti, compresi quelli di competenza dei Dipartimenti e delle Scuole, in materia di didattica e ricerca; e) approva, previo parere favorevole del Consiglio di Amministrazione, il Codice Etico e vigila sul conflitto di interessi; f) svolge funzioni di coordinamento e di raccordo tra i Dipartimenti e tra le Scuole; g) predispone le linee guida ed approva il Regolamento didattico dei corsi di studio istituiti presso i Dipartimenti; h) predispone le linee guida ed approva i Regolamenti di funzionamento delle Scuole di dottorato e dei singoli corsi di dottorato ed esprime parere sulla loro attivazione; i) esprime parere obbligatorio sul bilancio di previsione annuale e triennale e sul conto consuntivo dell’Università; j) esprime parere obbligatorio sulla programmazione finanziaria annuale e triennale e sulla programmazione del personale; k) esprime parere obbligatorio sul documento di programmazione triennale; l) esprime parere obbligatorio sulla proposta del Rettore di conferimento dell’incarico di Direttore generale; m) esprime parere obbligatorio in merito all’ammontare delle tasse e dei contributi degli studenti, sentito il Consiglio degli studenti di Ateneo; n) stabilisce il calendario accademico; o) esprime parere obbligatorio sulla programmazione degli accessi ai corsi di studio proposta dai Dipartimenti; p) designa il coordinatore del Nucleo di Valutazione tra i professori a tempo pieno dell’Ateneo; q) designa cinque membri nel Consiglio di Amministrazione appartenenti ai ruoli dell’Ateneo; r) determina i criteri generali per la promozione e l’attuazione dei programmi nazionali ed internazionali di cooperazione in campo scientifico e didattico proponendo al Consiglio di Amministrazione il piano strategico per l’internazionalizzazione; s) definisce la politica dell’Ateneo per il diritto allo studio; t) può proporre al corpo elettorale, con la maggioranza di almeno due terzi dei suoi componenti, una motivata mozione di sfiducia al Rettore non prima che siano trascorsi due anni dall’inizio del suo mandato. L’adunanza convocata per la mozione di sfiducia è presieduta dal Decano del Senato che provvede alla convocazione quando ne facciano richiesta i componenti nella percentuale di cui al successivo comma 3); u) può conferire alle Scuole specifiche deleghe nei settori di propria competenza, per finalità di maggiore efficacia ed efficienza; v) esprime parere al Rettore sulle determinazioni che questi ritenga di sottoporgli e, su proposta del Rettore, decide in merito alle violazioni del Codice Etico che non ricadono nelle competenze del Collegio di Disciplina; w) adotta, a maggioranza assoluta dei componenti, il proprio Regolamento, che ne disciplina l’organizzazione e il funzionamento. 3. Il Senato accademico è convocato dal Rettore di sua iniziativa o su motivata richiesta di almeno un terzo dei componenti con diritto di voto. Art. 18 – Composizione del Senato accademico 1. Il Senato accademico è composto da: a) il Rettore che lo presiede; b) 8 Direttori di Dipartimento; c) 16 eletti in un collegio unico costituito tra gli appartenenti alle categorie di professori ordinari, professori associati, ricercatori a tempo indeterminato e ricercatori di cui all'art. 24 comma 3, lettera b) della legge 240/2010; d) 6 rappresentanti degli studenti tra cui il Presidente del Consiglio degli Studenti; e) 4 rappresentanti del personale tecnico-amministrativo e dirigenziale. 2. Per la componente di cui alla lett. b) e per quella di cui alla lett. c) occorre garantire la rappresentanza delle diverse aree culturali individuate nell’Ateneo; per i membri di cui alla lett. c) deve essere, altresì, garantita la presenza di almeno tre professori ordinari, tre professori associati, tre ricercatori di cui almeno uno a tempo indeterminato. 3. I componenti elettivi del Senato accademico durano in carica quattro anni, ad eccezione degli studenti, il cui mandato è biennale, nonché dei Direttori di Dipartimento, il cui mandato è triennale, e dei ricercatori di cui all'art. 24 comma 3, lettera b) della Legge 240/2010, la cui carica è correlata alla durata del contratto. Il mandato di tutti i componenti è rinnovabile una sola volta. 4. Le modalità di elezione sono disciplinate dal Regolamento generale di Ateneo. 5. Alle adunanze del Senato accademico possono partecipare, senza diritto di voto, il Pro Rettore ed i Presidenti delle Scuole se convocati. Alle adunanze del Senato Accademico partecipa, senza diritto di voto, il Direttore Generale con funzione di Segretario verbalizzante. Art. 21 – Collegio dei Revisori dei Conti 1. Il Collegio dei Revisori dei Conti è composto da tre componenti effettivi e due supplenti ed è nominato con Decreto del Rettore. 2. Un membro effettivo, con funzioni di Presidente, deve essere scelto tra i magistrati amministrativi e contabili e gli avvocati dello Stato ed è designato dal Rettore. 3. Un membro effettivo ed uno supplente vengono designati dal Ministero dell’Economia e delle Finanze. 4. Un membro effettivo ed uno supplente vengono scelti dal Ministero dell’Istruzione, dell’Università e della Ricerca. 5. Almeno due dei componenti effettivi devono essere iscritti al Registro dei Revisori contabili. 6. E’ vietato il conferimento dell’incarico al personale dipendente dell’Università. 7. Il Collegio dei Revisori dei Conti dura in carica quattro anni e i suoi componenti possono essere confermati per una sola volta. 8. Ai componenti effettivi e supplenti del Collegio dei Revisori è corrisposta una indennità di carica annuale, nella misura determinata dal Consiglio di Amministrazione e non modificabile per l’intero periodo di durata del loro ufficio. 9. I compiti e le modalità di funzionamento del Collegio dei Revisori sono stabiliti dal Regolamento di Amministrazione e Contabilità. Art. 22 – Nucleo di Valutazione 1. Il Nucleo di Valutazione ha il compito di valutare le attività didattiche, di ricerca, di trasferimento delle conoscenze, nonché quelle relative agli interventi di sostegno al diritto allo studio e quelle attinenti all’attività gestionale ed organizzativa svolta dai professori e ricercatori ed alla complessiva organizzazione funzionale ed amministrativa, per garantire il costante miglioramento del livello di qualità, efficacia ed efficienza. 2. Il Nucleo è organo indipendente e l’Ateneo ne assicura l'autonomia operativa, il diritto di accesso ai dati e alle informazioni necessari, nonché la pubblicità e la diffusione degli atti, nel rispetto della normativa a tutela della riservatezza. 3. Il Nucleo di Valutazione, tenendo anche conto dei criteri di valutazione fissati dall’ANVUR: a) verifica la qualità e l’efficacia dell’offerta didattica, anche sulla base degli indicatori individuati dalle Commissioni paritetiche docenti-studenti di cui all’art.32; b) verifica l’attività di ricerca svolta dai Dipartimenti e la congruità dei curricula scientifici o professionali dei titolari dei contratti di insegnamento di cui all’art. 23 della Legge 240/2010; c) nell’area medica e veterinaria verifica anche l’integrazione fra l’attività didattica, di ricerca e clinico-assistenziale; d) svolge, in raccordo con l’attività dell’ANVUR, le funzioni di cui all’art. 14 del D. Lgs. 27/10/2009 n. 150, relative alle procedure di valutazione delle strutture e del personale, al fine di promuovere nell’Ateneo, in piena autonomia e con modalità organizzative proprie, il merito ed il miglioramento della performance organizzativa ed individuale; e) esprime pareri e valutazioni sulla sostenibilità della organizzazione delle attività di didattica e di ricerca, nonché sui progetti culturali, scientifici e didattici posti alla base delle proposte di costituzione di Dipartimenti e di Scuole; f) formula al Senato accademico ed al Consiglio di Amministrazione proposte per il miglioramento e l’ottimizzazione della organizzazione delle attività di didattica e di ricerca; g) esprime valutazioni sulla strategia di reclutamento operata dai Dipartimenti; h) esprime pareri in ordine alle chiamate per chiara fama ed al conferimento di lauree honoris causa; i) monitora il funzionamento del sistema complessivo della valutazione, il rispetto della trasparenza ed integrità dei controlli interni; j) trasmette al Rettore un rapporto annuale sull’attività svolta. Art. 23 – Composizione del Nucleo di Valutazione 1. Il Nucleo di Valutazione è composto da sette membri: a) un professore dell’Ateneo a tempo pieno; b) un rappresentante degli studenti; c) cinque componenti non appartenenti ai ruoli dell’Ateneo a decorrere dai tre anni precedenti la designazione. Tali membri, inoltre, non devono essere professori o ricercatori di Università che abbiano stipulato un accordo di programma o federativo con l’Ateneo, né debbono ricoprire, o aver ricoperto, cariche politicoelettive nei tre anni precedenti l’assunzione della carica; non devono, altresì, trovarsi in una posizione di conflitto di interessi, attuale o potenziale, con l’Ateneo. 2. I componenti esterni del Nucleo di Valutazione devono essere esperti nel campo della valutazione anche in ambito non accademico e comunque in possesso di elevata qualificazione professionale. 3. La funzione di Coordinatore del Nucleo è attribuita al professore di ruolo dell’Ateneo designato dal Senato accademico. 4. I componenti esterni sono scelti dal Rettore, previa emanazione di un avviso pubblicato sul sito web di Ateneo ed esame dei curricula dei soggetti che hanno manifestato la propria disponibilità. I curricula dei candidati sono resi pubblici sul sito web dell’Ateneo. Dall’esame dei curricula degli aspiranti deve risultare che l’esperienza maturata sia coerente con le aree culturali presenti nell’Ateneo. 5. Il rappresentante degli studenti viene eletto dal Consiglio degli studenti. 6. I componenti durano in carica quattro anni, con l’eccezione del rappresentante degli studenti che dura in carica due anni. L’incarico può essere rinnovato immediatamente una sola volta. (Comma così modificato dal D.R. n. 2320 del 13/07/2016). 7. Le modalità di organizzazione e funzionamento del Nucleo di Valutazione sono disciplinate da apposito Regolamento. Art. 24 – Direttore generale 1. Fatte salve le competenze attribuite dalle vigenti disposizioni ad altri soggetti, organi o strutture, il Direttore generale assicura, sulla base degli indirizzi forniti dal Consiglio di Amministrazione, la complessiva gestione ed organizzazione dei servizi, delle risorse strumentali e del personale dirigente e tecnico-amministrativo dell’Ateneo, nonché lo svolgimento, in quanto compatibili, dei compiti di cui all’art. 16 del D. Lgs. 30/3/2001 n. 165 e s.m.i.. 2. L’incarico di Direttore generale dell’Ateneo è conferito dal Consiglio di Amministrazione su proposta del Rettore, sentito il Senato accademico, mediante contratto di lavoro a tempo determinato di diritto privato. 3. Il Direttore generale viene scelto tra personalità di elevata qualificazione professionale e comprovata esperienza pluriennale con funzioni dirigenziali. 4. Il contratto ha la durata di tre anni. L’incarico può essere rinnovato, tenendo conto del grado di raggiungimento degli obiettivi assegnati al Direttore generale dal Rettore, nonché dell’economicità, efficienza ed efficacia e funzionalità delle prestazioni rese, anche per il tramite dei Dirigenti, dall’apparato amministrativo di competenza esclusiva del Direttore generale. Il trattamento economico spettante al Direttore generale è definito in conformità ai criteri e parametri fissati dal Ministero dell’Istruzione, dell’Università e della Ricerca di concerto con il Ministero dell’Economia e delle Finanze. Qualora l’incarico sia conferito ad un dipendente pubblico, lo stesso è collocato in aspettativa senza assegni per tutta la durata del contratto. 5. Il Direttore generale partecipa, senza diritto di voto, alle sedute del Senato accademico e del Consiglio di Amministrazione e svolge le funzioni di segretario verbalizzante. 6. Il Direttore generale esercita tutte le funzioni attribuitegli dalla legge, dal presente Statuto e dai Regolamenti. In particolare: a) cura l’attuazione dei programmi e delle direttive degli organi di governo dell’Università e definisce gli obiettivi che i dirigenti devono perseguire, attribuendo agli stessi le conseguenti risorse umane, finanziarie e materiali; b) nel rispetto delle norme amministrativo-contabili previste dal Regolamento di Amministrazione e Contabilità e delle altre disposizioni vigenti in materia, esercita i poteri di spesa di sua competenza; c) provvede alla istituzione ed alla organizzazione degli uffici e delle ripartizioni e dei servizi amministrativi e tecnici, definendone, tra l’altro, gli orari di servizio e di apertura al pubblico; d) nell’ambito della programmazione del personale e nel rispetto delle indicazioni date dagli organi di governo dell’Università, provvede al reclutamento del personale tecnico-amministrativo e dirigente, stipula i conseguenti contratti individuali di lavoro subordinato, adotta tutti gli atti di gestione dello stesso che non siano di competenza delle strutture dotate di autonomia amministrativa e contabile, ivi compresi quelli attinenti all’attribuzione dei trattamenti economici, anche accessori. Resta ferma la specifica disciplina prevista dal Protocollo Università – Regione stipulato ai sensi dell’art. 1 del D. Lgs. 21/12/1999 n. 517 e s.m.i. per il personale universitario tecnico-amministrativo utilizzato dall’Azienda ospedaliera universitaria Federico II; e) procede, anche mediante mobilità, all’assegnazione del personale tecnico- amministrativo agli uffici, alle Ripartizioni ed alle strutture dell’Ateneo, fatta eccezione per il personale tecnico–amministrativo utilizzato presso l’Azienda ospedaliera universitaria Federico II, secondo quanto previsto nel Protocollo di Intesa Regione – Università, stipulato, ai sensi dell’art. 1 del D. Lgs. 21/12/1999 n. 517 e s.m.i., per la disciplina del rapporto tra servizio sanitario regionale e Università per lo svolgimento delle attività assistenziali; f) nomina i responsabili delle Ripartizioni e degli Uffici; g) è responsabile del raggiungimento degli obiettivi strategici assegnati dal Rettore sulla base degli indirizzi formulati dal Consiglio di Amministrazione, nonché delle prestazioni rese, anche per il tramite dei Dirigenti, dall’apparato amministrativo di propria esclusiva competenza; h) indirizza, coordina, controlla e valuta l’attività degli altri dirigenti, assegnando loro gli obiettivi operativi e di comportamento, secondo il modello di valutazione adottato dal Nucleo di Valutazione e approvato dal Consiglio di Amministrazione, compatibilmente con quanto previsto dal D. Lgs. 27/10/2009 n. 150. Il Direttore generale, con provvedimento motivato, può procedere alla sostituzione dei dirigenti in caso di loro inerzia o ritardo. Con provvedimento motivato, per particolari esigenze di necessità ed urgenza, può avocare a sé specifici atti di competenza dei Dirigenti; i) esercita, nei casi previsti dalla legge, l’azione disciplinare nei confronti del personale tecnico-amministrativo e dirigente, fermo restando quanto previsto dal Protocollo di Intesa Regione – Università stipulato ai sensi dell’art. 1 del D. Lgs. 21/12/1999 n. 517 e s.m.i. per il personale universitario tecnico-amministrativo utilizzato presso l’Azienda ospedaliera universitaria Federico II; j) stipula i contratti relativi alla fornitura di beni e servizi ed ai lavori, fatte salve le competenze dei Dirigenti o di altre strutture di Ateneo previste dal Regolamento di Amministrazione e Contabilità; k) propone al Consiglio di Amministrazione eventuali transazioni alle liti; l) chiede pareri agli organi delle altre amministrazioni anche internazionali; m) fornisce chiarimenti agli organi di controllo sugli atti di sua competenza; n) nell’ambito degli atti di propria competenza, fornisce pareri e consulenze agli organi di governo dell’Università ed agli organi delle altre strutture di Ateneo. o) propone al Rettore la nomina di legali interni per la rappresentanza e la difesa in giudizio dell’Università. (Comma introdotto dal D.R. n. 2320 del 13/07/2016) 7. Il contratto con il Direttore generale può essere risolto a seguito di provvedimento motivato del Consiglio di Amministrazione, su proposta del Rettore, previo parere del Senato accademico, nelle ipotesi e con le procedure previste dalla legge e dal contratto. 8. Il Direttore generale può nominare – nell’ambito dei Dirigenti in servizio presso l’Ateneo – un proprio Vicario che esercita, in caso di assenza o impedimento, tutte le funzioni di competenza del Direttore generale. CAPO II ALTRI ORGANI Art. 25 – Consiglio degli Studenti 1. Al fine di valorizzare e favorire la partecipazione studentesca nell’ambito dei processi decisionali degli organi di governo dell’Università, il Consiglio degli Studenti esprime parere su: a) il Regolamento didattico di Ateneo e il Regolamento degli studenti; b) gli indirizzi concernenti la disciplina delle attività e dei servizi didattici; c) le tasse e i contributi degli studenti; d) i criteri di attuazione del diritto allo studio, anche in relazione alla formazione e alle prospettive professionali; e) la destinazione di risorse ad iniziative ed attività sociali, culturali, ricreative e sportive degli studenti ed all’utilizzo delle stesse; f) le proposte del Rettore, del Senato accademico, del Consiglio di Amministrazione e delle Commissioni paritetiche docenti-studenti, nelle materie di cui alle precedenti lettere. 2. Il Consiglio rende il parere sulle predette questioni entro venti giorni dal ricevimento della richiesta; decorso inutilmente tale termine, si procede indipendentemente dall’espressione del parere. 3. Il Consiglio può esprimere parere su ogni altra questione sottoposta allo stesso dagli organi di governo dell’Ateneo; formula, altresì, proposte agli Organi di governo dell’Università su tutto quanto attiene alle libertà, alla formazione culturale e professionale ed allo sviluppo della coscienza civile degli studenti. 4. Il Consiglio elegge tra i suoi componenti il rappresentante nel Nucleo di Valutazione. Art. 26 – Composizione del Consiglio degli studenti 1. Il Consiglio degli studenti è composto, in numero non superiore a 45, dai rappresentanti degli studenti in seno al Senato accademico ed al Consiglio di Amministrazione e da una equilibrata rappresentanza elettiva degli studenti afferenti alle diverse strutture didattiche. 2. La prima adunanza del Consiglio degli studenti è convocata dal Rettore. 3. Il Consiglio elegge al proprio interno il Presidente, che convoca le adunanze e provvede a trasmettere pareri e proposte agli organi competenti. Il Presidente è membro del Senato accademico. 4. Le modalità di elezione, nonché di organizzazione e funzionamento del Consiglio degli studenti di Ateneo sono stabilite con Regolamento di Ateneo. I membri durano in carica due anni e sono rieleggibili una sola volta. Art. 27 – Comitato Unico di Garanzia 1. È istituito il “Comitato Unico di Garanzia per le pari opportunità, la valorizzazione del benessere di chi lavora e contro le discriminazioni”, di seguito CUG, che: a) promuove le pari opportunità per tutte le componenti che studiano e lavorano nell’Università, proponendo misure e azioni dirette a prevenire e a contrastare ogni forma di discriminazione fondata sul genere, sull’orientamento sessuale, l’origine etnica, la religione, le convinzioni personali e politiche, le condizioni di disabilità, l’età; b) promuove, in particolare, la parità effettiva fra i generi, individuando le eventuali discriminazioni, dirette e indirette, nella formazione professionale, nell’accesso al lavoro, nelle condizioni di lavoro, nelle progressioni di carriera e nella retribuzione e proponendo le iniziative necessarie a rimuoverle; c) predispone piani di azioni positive dirette a prevenire le discriminazioni e a promuovere condizioni di effettiva parità per il genere sottorappresentato; d) promuove la diffusione della cultura delle pari opportunità, anche attraverso la valorizzazione degli studi di genere e lo svolgimento di attività a carattere scientifico, formativo e culturale; e) attua azioni dirette a favorire la realizzazione di un ambiente lavorativo improntato al benessere organizzativo, contrastando qualsiasi forma di discriminazione e di violenza morale, fisica o psicologica; f) assicura l’adozione di politiche di conciliazione tra tempi di vita e di lavoro. 2. Il CUG assume, altresì, nell’ambito di competenza, compiti consultivi e di monitoraggio. 3. Ciascuna delle organizzazioni sindacali maggiormente rappresentative a livello di Amministrazione indica un componente del CUG ed il collegio è integrato da ulteriori componenti in egual numero, nominati dal Rettore a seguito di procedura elettorale ed appartenenti, nella misura del cinquanta per cento per ciascuna categoria, ai ruoli dei professori/ricercatori e del personale dirigente/tecnico-amministrativo. Nel caso in cui il numero dei componenti di spettanza sindacale sia dispari, al fine di rendere paritaria la composizione del CUG, avrà diritto ad un ulteriore seggio la componente meno rappresentata complessivamente tra quelle dei professori/ricercatori e del personale dirigente/tecnico-amministrativo. Sono altresì membri del CUG due studenti eletti in rappresentanza della componente studentesca iscritta ai corsi di studio ed un componente eletto in rappresentanza dei dottorandi e degli specializzandi. La componente studentesca partecipa alle riunioni del CUG con pieni diritti, fatta eccezione per le deliberazioni inerenti il benessere organizzativo e la gestione del rapporto di lavoro. In ogni caso la composizione complessiva del CUG dovrà assicurare, nel complesso, compatibilmente con il numero dei componenti del CUG medesimo, la presenza paritaria di entrambi i generi. 4. I componenti del CUG devono essere in possesso di: a) adeguate conoscenze ed esperienze nelle materie di competenza del CUG; b) adeguate esperienze nell’ambito delle pari opportunità o del mobbing, del contrasto alle discriminazioni; c) adeguate attitudini, intendendo per tali le caratteristiche personali, relazionali e motivazionali. 5. Il possesso dei predetti requisiti viene accertato sulla base del curriculum degli interessati, che va presentato e pubblicizzato sia ai fini della designazione da parte sindacale sia per la componente elettiva ai fini della candidatura. 6. Le modalità di svolgimento delle votazioni e dello scrutinio sono definite con Regolamento di Ateneo. 7. Il Presidente è eletto dal CUG tra i propri componenti. 8. Il CUG ha la medesima durata fissata per il Consiglio di Amministrazione e si rinnova contemporaneamente ad esso; la rappresentanza della componente studentesca rimane in carica per un periodo di due anni accademici. Il mandato è rinnovabile per una sola volta. 9. Il CUG è organo indipendente e l’Ateneo ne assicura l'autonomia operativa, il diritto di accesso ai dati e alle informazioni necessari, nonché la pubblicità e la diffusione degli atti, nel rispetto della normativa a tutela della riservatezza. 10.Il CUG può dotarsi di un proprio Regolamento di funzionamento. Art. 28 – Collegio di Disciplina 1. Il Collegio di Disciplina è competente a svolgere la fase istruttoria dei procedimenti disciplinari nei confronti dei professori e dei ricercatori e ad esprimere parere conclusivo sulla proposta avanzata dal Rettore, sia in relazione alla rilevanza dei fatti sul piano disciplinare sia in relazione al tipo di sanzione da irrogare. 2. Il Collegio di Disciplina è composto da tre professori di prima fascia, di cui uno presidente, due professori di seconda fascia e due ricercatori, tutti in regime di tempo pieno. I componenti del Collegio sono designati dal Senato Accademico in composizione limitata ai professori e ricercatori, di concerto con il Rettore, previa emanazione di un avviso pubblicato sul sito web di Ateneo per almeno 15 giorni e recante l’invito a manifestare la disponibilità ad assumere la carica rivolto ai professori e ricercatori a tempo pieno in servizio presso l’Ateneo. Il Rettore, sulla base dei curricula che devono essere presentati dagli interessati, propone, laddove possibile, al Senato Accademico una rosa di numero doppio rispetto ai componenti del Collegio da nominare. I componenti sono nominati con decreto rettorale, durano in carica quattro anni e non sono rinnovabili. Per ciascuna categoria di membri sono designati altrettanti membri supplenti che sostituiscono i titolari in caso di impedimento o di assenza. (Comma così modificato dal D.R. n. 2175 del 17/06/2015) 3. Il presidente, in caso di assenza o impedimento, è sostituito dal professore più anziano nel ruolo. A parità di anzianità nel ruolo prevale il più anziano di età. 4. Il Collegio opera secondo il principio del giudizio fra pari, esprimendosi unicamente con la presenza di componenti di qualifica almeno pari a quella del soggetto sottoposto al procedimento, nel rispetto del principio del contraddittorio. 5. L’avvio del procedimento disciplinare spetta al Rettore che, per ogni fatto che possa dar luogo all'irrogazione di una sanzione più grave della censura tra quelle previste dall'articolo 87 del testo unico delle leggi sull'istruzione superiore di cui al R.D. 31/8/1933 n. 1592, entro trenta giorni dal momento della conoscenza dei fatti, trasmette gli atti al Collegio, formulando motivata proposta. 6. Il Collegio, uditi il Rettore o un suo delegato, nonché il professore o il ricercatore sottoposto ad azione disciplinare, eventualmente assistito da un difensore di fiducia, entro trenta giorni esprime parere sulla proposta avanzata dal Rettore, sia in relazione alla rilevanza dei fatti sul piano disciplinare sia in relazione al tipo di sanzione da irrogare e trasmette gli atti al Consiglio di Amministrazione. 7. Il Consiglio di Amministrazione, senza la rappresentanza degli studenti, entro trenta giorni dalla ricezione del parere, applica la sanzione ovvero dispone l’archiviazione del procedimento, in conformità al parere vincolante espresso dal Collegio di Disciplina. 8. Il procedimento si estingue se la decisione di cui al comma precedente non intervenga nel termine di centottanta giorni dalla data di avvio del procedimento stesso. Tale termine e' sospeso fino alla ricostituzione del collegio di disciplina ovvero del Consiglio di Amministrazione nel caso in cui siano in corso le operazioni preordinate alla formazione dello stesso che ne impediscono il regolare funzionamento. Il termine è, altresì, sospeso, per non più di due volte e per un periodo non superiore a sessanta giorni in relazione a ciascuna sospensione, ove il collegio ritenga di dover acquisire ulteriori atti o documenti per motivi istruttori; il Rettore dà esecuzione alle richieste istruttorie avanzate dal collegio. 9. La partecipazione al Collegio non dà luogo alla corresponsione di compensi, emolumenti, indennità o rimborsi delle spese. 10. Il Collegio di Disciplina vigila sul rispetto del Codice Etico. (Comma abrogato dal D.R. n. 2175 del 17/06/2015). TITOLO IV RICERCA E DIDATTICA Art. 29 – Dipartimenti 1. I Dipartimenti, strutture portanti dell’Ateneo, svolgono funzioni finalizzate allo svolgimento: a) della ricerca scientifica; b) delle attività didattiche e formative; c) delle attività rivolte all’esterno, correlate o accessorie a quelle di cui alle lettere a) e b) quali, la diffusione dei risultati della ricerca, la formazione permanente certificata, il trasferimento delle conoscenze come fattore di sviluppo socioeconomico. Tali attività sono svolte, nell’area medica, anche con specifico riferimento alla salute nei suoi aspetti preventivi, diagnostici, terapeutici ed organizzativi. 2. Nei Dipartimenti dell’area medica, alle funzioni di didattica e di ricerca si affiancano le funzioni assistenziali che sono svolte in modo inscindibile. 3. Il Dipartimento è costituito da professori e ricercatori sulla base dell’appartenenza ad una medesima area scientifico-disciplinare ovvero a settori omogenei dal punto di vista culturale, didattico e scientifico, secondo i criteri stabiliti nella proposta di costituzione, al fine di condividere un progetto di formazione e ricerca, sul quale esprime parere il Nucleo di Valutazione. Nel progetto vanno individuati i settori scientifico-disciplinari di riferimento del Dipartimento, che devono essere indicati nel Regolamento di funzionamento della struttura. I professori e i ricercatori devono afferire ad un solo Dipartimento. I professori e i ricercatori afferiscono al Dipartimento che ne ha proposto la chiamata; la successiva richiesta di afferenza ad altro Dipartimento può essere formulata sulla base dei medesimi criteri previsti in sede di prima costituzione dei Dipartimenti. Nel rispetto dello stato giuridico dei professori e ricercatori e della libertà di insegnamento, il Dipartimento cui si chiede l’afferenza si esprime sulla coerenza della richiesta di afferenza con il progetto culturale, con la dimensione organizzativa e con gli obiettivi formativi dell’ordinamento didattico secondo quanto previsto dall’art. 2, comma 6, del presente Statuto. Su tale richiesta delibera il Consiglio di Amministrazione, sentiti il Dipartimento di destinazione ed il Senato accademico. 4. La proposta di costituzione del Dipartimento è approvata dal Consiglio di Amministrazione, previo parere del Nucleo di Valutazione, sentito il Senato accademico. 5. Il numero minimo di professori e ricercatori per la costituzione di un Dipartimento è di cinquanta unità. Qualora dopo la sua costituzione il numero degli afferenti al Dipartimento dovesse scendere sotto la soglia indicata, sarà concesso un periodo di tre anni per il riequilibrio della consistenza numerica, oltre il quale il Dipartimento sarà automaticamente disattivato. In nessun caso, comunque, è possibile scendere sotto la soglia di quaranta componenti. 6. I Dipartimenti hanno autonomia gestionale, organizzativa, regolamentare. Hanno altresì autonomia di spesa, secondo quanto previsto dal Regolamento di Amministrazione e Contabilità. Dispongono degli spazi, delle strutture e del personale tecnicoamministrativo occorrenti al proprio funzionamento, nonché di una dotazione ordinaria assegnata dal Consiglio di Amministrazione, sulla base della valutazione effettuata dal Nucleo di Valutazione. Modalità di funzionamento e di esercizio delle loro attività sono definite da ciascun Dipartimento con apposito Regolamento. 7. I Dipartimenti, in ragione di specifiche esigenze di carattere scientifico ed organizzativo possono essere strutturati in sezioni che ne rappresentano una mera articolazione. L’organizzazione amministrativa è definita con provvedimento del Direttore Generale, sentito il Direttore del Dipartimento. 8. Uno o più Dipartimenti possono proporre al Consiglio di Amministrazione l’istituzione e l’attivazione dei corsi di studio, secondo le procedure disciplinate dalla normativa vigente e purché siano in grado di soddisfare i requisiti di sostenibilità di seguito prefissati. Per i corsi di laurea e di laurea magistrale è necessario che il Dipartimento o l’insieme di dipartimenti assicuri la copertura di almeno i due terzi dei Crediti Formativi Universitari delle materie caratterizzanti con i professori e ricercatori ad esso afferenti. Motivate deroghe a tale soglia potranno essere autorizzate, in casi particolari, dal Consiglio di Amministrazione, su parere favorevole del Nucleo di Valutazione, sempre che il Dipartimento proponente o l’insieme di dipartimenti assicuri la copertura di più del 50% dei Crediti Formativi Universitari delle materie caratterizzanti. Il Consiglio di Amministrazione delibera l’attivazione del corso e lo incardina nel Dipartimento proponente. Il Senato esprime parere preventivo sull’attivazione del Corso e approva il relativo Regolamento Didattico. In caso di proposizione da parte di un insieme di dipartimenti il corso sarà coordinato dalla Scuola cui appartengono i Dipartimenti che concorrono alla sua attivazione ovvero dalla Scuola individuata di comune accordo qualora i Dipartimenti appartengano a Scuole diverse. Nell’area medica la Scuola formula la proposta didattica integrata con il necessario contributo di tutti i Dipartimenti ad essa afferenti, nel rispetto dei vincoli normativi. 9. Il Dipartimento può proporre al Consiglio di Amministrazione l’istituzione di uno o più corsi di dottorato anche in collaborazione con altri Dipartimenti, Scuole e altri Atenei. Un Dipartimento non inserito in una Scuola può proporre al Consiglio di Amministrazione l’istituzione di una Scuola di Dottorato, anche in collaborazione con altri Dipartimenti. 10.Il Dipartimento può proporre al Consiglio di Amministrazione l’istituzione di Scuole di Specializzazione con l’obiettivo di favorire la formazione professionalizzante nei settori previsti dalla legge. Nell’area medica le Scuole di Specializzazione sono istituite su proposta della Scuola, secondo la procedura prevista dalla normativa vigente. 11.Il Dipartimento può proporre al Consiglio di Amministrazione l’istituzione di corsi di Master universitario, che, una volta istituti, sono organizzati e gestiti dal Dipartimento proponente al pari di un corso di studio. 12.Il Consiglio di Dipartimento, per ciascuno dei corsi di studio in esso incardinati, istituisce una Commissione per il Coordinamento didattico. A tale Commissione prendono parte tutti i professori e i ricercatori afferenti al Corso di studio. Alla medesima Commissione il Dipartimento stesso può delegare parte delle proprie funzioni in ordine alle attività didattiche. Qualora il Dipartimento non istituisca la Commissione, tali funzioni vengono esercitate dal Consiglio di Dipartimento: alle adunanze del Consiglio convocate esclusivamente per esercitare la funzione di coordinamento delle attività didattiche, partecipano tutti i professori e ricercatori del Corso di Studio. Le modalità di partecipazione sono fissate dal regolamento. Il Coordinatore è individuato ai sensi dell’articolo 46, comma 2. La funzione di coordinatore può essere esercitata dal Direttore di Dipartimento. Il Consiglio di Dipartimento approva i Manifesti degli Studi dei corsi incardinati nel Dipartimento previo parere delle Commissioni per il Coordinamento didattico. 13.I Dipartimenti: a) svolgono le attività didattiche relative agli insegnamenti dei settori scientificodisciplinari funzionali al progetto culturale del Dipartimento, mettendo a disposizione spazi, attrezzature e personale propri; b) assegnano i compiti didattici a ciascun professore e ricercatore ad essi afferenti nel rispetto della normativa vigente. I Dipartimenti che fanno parte di una Scuola, per l’assegnazione di tali compiti didattici, devono tener conto del coordinamento fissato dalla Scuola. Il Senato accademico, laddove necessario, esercita il coordinamento didattico tra Scuole o tra Dipartimenti che non afferiscono a Scuole. I Dipartimenti comunicano al Senato accademico la distribuzione dei carichi didattici relativi ai professori e ricercatori afferenti a ciascuno di essi ai fini della funzione di alta vigilanza spettante al medesimo Senato accademico; c) nei propri settori scientifico-disciplinari di riferimento, sulla base delle proprie esigenze di ricerca e di didattica, richiedono al Consiglio di Amministrazione le risorse per l’attivazione dei procedimenti di chiamata di professori ordinari, associati e ricercatori. Su tali richieste, ai soli fini del coordinamento, della razionalizzazione e dell’equilibrio delle attività didattiche, esprime parere il Consiglio di Scuola, ove costituita. Per i Dipartimenti non appartenenti ad una Scuola, tale parere viene espresso dal Senato accademico. La strategia di reclutamento dei Dipartimenti viene valutata dal Nucleo di Valutazione che nell’area medica e veterinaria terrà conto anche dell’attività integrata di didattica, di ricerca e clinico-assistenziale; d) richiedono strutture, personale tecnico-amministrativo e risorse finanziarie al Consiglio di Amministrazione sulla base dell'attività di ricerca svolta o programmata e dei necessari servizi di supporto alla didattica; su tali richieste la Scuola formula al Consiglio di Amministrazione proposte organizzative e pareri. Per i Dipartimenti non afferenti ad una Scuola tale funzione è svolta dal Senato accademico; e) nell’ambito delle proprie competenze e nei limiti fissati dal Regolamento di Ateneo in materia, i Dipartimenti possono stipulare contratti e convenzioni con soggetti pubblici e privati per attività di ricerca, di consulenza e di servizio in conto terzi. 14.Gli organi del Dipartimento sono: a) il Consiglio del Dipartimento; b) il Direttore del Dipartimento; c) la Giunta del Dipartimento. Allegato n. 1 15. Il Consiglio di Dipartimento è composto da: a) i professori e i ricercatori afferenti al Dipartimento; b) un segretario con voto consultivo e con funzioni verbalizzanti scelto tra gli appartenenti almeno alla categoria D secondo le modalità indicate nel Regolamento di Ateneo in materia; c) rappresentanti degli studenti iscritti ai corsi di laurea, di laurea magistrale e di dottorato di ricerca incardinati nel Dipartimento in numero pari al 15% dei professori e dei ricercatori, secondo modalità stabilite dal Regolamento che deve prevedere la presenza di almeno un rappresentante per i corsi di dottorato. Tali rappresentanti durano in carica due anni; il mandato è rinnovabile una sola volta. Le modalità di partecipazione alle sedute sono fissate da apposito Regolamento ; d) rappresentanti del personale tecnico-amministrativo in una misura non superiore al 10 % della componente dei professori e dei ricercatori afferenti al Dipartimento. Tali rappresentanti durano in carica tre anni; il mandato è rinnovabile una sola volta; e) un rappresentante degli assegnisti di ricerca. 16. Il Direttore del Dipartimento: a) viene eletto dal Consiglio fra i professori ordinari a tempo pieno o, ricorrendo le condizioni previste dalla normativa vigente, fra i professori associati a tempo pieno afferenti al Dipartimento stesso; b) viene nominato con Decreto rettorale e dura in carica tre anni. Al Direttore del Dipartimento può essere riconosciuta una indennità di funzione nella misura determinata secondo le modalità previste all’art. 6.4 dello Statuto ( ). c) l'incarico è rinnovabile per una sola volta. 17. La Giunta di Dipartimento coadiuva il Direttore nell'esercizio delle sue funzioni ed ha compiti istruttori e propositivi. 18. Fanno parte della Giunta il Direttore e il segretario di cui al precedente comma 15 lett. b), quest’ultimo con voto consultivo e con funzioni verbalizzanti. I membri della Giunta restano in carica tre anni; il loro mandato è rinnovabile una sola volta. 19. Nell’area medica l’attività assistenziale si svolge secondo quanto previsto dallo schema di intesa Regione-Università ai sensi della normativa vigente. 20. Il Dipartimento che rappresenta al suo interno l’area medico-veterinaria, ferme restando le competenze di legge del Rettore, svolge, in particolare, le seguenti funzioni: a) cura e gestisce il sistema di certificazione e di accreditamento europeo del Corso di laurea in Medicina veterinaria sottoponendo alla Scuola, cui eventualmente afferisce, ed al Consiglio di Amministrazione, le eventuali necessità di potenziamento dell’attività formativa dettate dal sistema di valutazione comunitario; b) pone in essere con le strutture del servizio sanitario regionale le iniziative necessarie al fine di realizzare la coessenzialità del sistema di assistenza sanitaria e del sistema universitario della formazione. 21. Le funzioni e le modalità di elezione del Direttore sono disciplinate da apposito Regolamento di Ateneo. 22. Il Regolamento disciplina il funzionamento del Consiglio del Dipartimento. Composizione, modalità di elezione della Giunta di Dipartimento nonché le regole di funzionamento della stessa sono disciplinate dal Regolamento di funzionamento del Dipartimento, garantendo una equilibrata rappresentanza delle componenti. Art. 30 – Scuole 1. Le Scuole sono strutture di coordinamento costituite da più Dipartimenti che vi aderiscono sulla base di criteri di affinità culturale, didattica, scientifica e disciplinare. Ciascun Dipartimento può fare parte di una sola Scuola. Nell’area medica la Scuola deve garantire il principio di inscindibilità delle funzioni assistenziali da quelle di insegnamento e di ricerca e realizzare la piena integrazione delle attività assistenziali, formative e di ricerca svolte in collaborazione con il Servizio Sanitario Nazionale. 2. La richiesta di afferenza di un Dipartimento ad una Scuola è deliberata dal Consiglio di Amministrazione, sentito il parere del Senato accademico. 3. Le Scuole coordinano le attività didattiche comuni fra i Dipartimenti che ne fanno parte per una razionale gestione dell’offerta formativa e per la tutela della qualità della didattica. Nell’area medica la Scuola deve garantire l’integrazione delle attività formative con le politiche di programmazione e di formazione poste in essere dal Servizio Sanitario. La Scuola deve favorire l’accesso e lo svolgimento dell’attività assistenziale dei professori e ricercatori sulla base della loro qualificazione e competenza scientifica ed assistenziale, nel rispetto del loro stato giuridico, al fine di salvaguardare l’espletamento dei doveri di insegnamento e di ricerca. 4. Le Scuole favoriscono al loro interno la ricerca interdisciplinare, promuovendo l’internazionalizzazione e i grandi progetti di ricerca che coinvolgano le aree culturali dei vari Dipartimenti afferenti. Promuovono ed incoraggiano le attività di trasferimento delle conoscenze sul territorio, amplificando e coordinando le singole iniziative dei Dipartimenti. 5. La Scuola, nell’assolvimento dei propri compiti istituzionali, per un più efficace ed efficiente funzionamento, può ricevere dal Senato accademico deleghe nei settori di propria competenza. 6. Le Scuole esercitano la gestione dei servizi comuni loro affidati. Nell’area medica la Scuola interagisce con l’Azienda ospedaliera universitaria per la gestione dei servizi comuni di sua competenza. 7. Le Scuole sono dotate di autonomia organizzativa e gestionale e di spesa in relazione alle funzioni ad esse assegnate e nei limiti delle norme vigenti. Dispongono di spazi, strutture e personale tecnico-amministrativo occorrenti al proprio funzionamento. Hanno autonomia regolamentare nelle materie di propria competenza. Modalità di funzionamento e di esercizio delle loro attività sono definite da apposito regolamento approvato dal Senato Accademico, previo parere del Consiglio di Amministrazione. 8. Una Scuola può essere costituita se il numero complessivo dei professori e ricercatori dei Dipartimenti costituenti è pari ad almeno 300 unità. 9. Il Consiglio è l’organo deliberante della Scuola. Fanno parte del Consiglio della Scuola: a) tutti i Direttori dei Dipartimenti facenti parte della Scuola; b) rappresentanti dei professori e dei ricercatori afferenti ai Dipartimenti costituenti la Scuola in misura pari al 10% dei componenti dei Consigli dei Dipartimenti stessi così individuati: b1) coordinatori dei corsi di studio, di dottorato e delle scuole di specializzazione nella misura prevista dal regolamento della scuola; in ogni caso, il loro numero, non può essere superiore al 50% dei componenti di cui alla lettera b); b2) professori e ricercatori membri delle Giunte di Dipartimento, in modo che sia garantita complessivamente nel Consiglio la rappresentanza dei Dipartimenti costituenti e la rappresentanza delle fasce; c) rappresentanti degli studenti iscritti ai corsi di laurea, di laurea magistrale e di dottorato di ricerca incardinati nei Dipartimenti aderenti alla Scuola in numero pari al 15% dei professori e dei ricercatori componenti del Consiglio della Scuola, secondo modalità stabilite dal Regolamento di Ateneo, purché sia prevista la presenza di almeno un rappresentante per i corsi di dottorato e di scuola di specializzazione. Tali rappresentanti durano in carica due anni; il mandato è rinnovabile una sola volta. Le modalità di partecipazione alle sedute sono fissate da apposito Regolamento ; 10.Le funzioni di Presidente del Consiglio della Scuola sono attribuite ad un professore ordinario a tempo pieno eletto in seno al Consiglio secondo quanto previsto da apposito Regolamento di Ateneo. 11.La carica ha durata di tre anni ed è rinnovabile per una sola volta. 12.La Scuola può proporre al Consiglio di Amministrazione l’istituzione di una o più Scuole di Dottorato anche in collaborazione con Dipartimenti esterni alla Scuola, con altre Scuole e altri Atenei. 13.La Scuola può proporre al Consiglio di Amministrazione l’istituzione, secondo la procedura prevista dalla normativa vigente, di Scuole di Specializzazione con l’obiettivo di favorire la formazione professionalizzante post lauream nei settori previsti dalla legge, ivi compresa l’area medica e quella veterinaria di concerto con i competenti Ministeri. 14.Il Consiglio della Scuola verifica la distribuzione dei carichi didattici, compresi contratti e affidamenti di incarichi di insegnamento, effettuata dai Dipartimenti per garantire il soddisfacimento ottimale dei fabbisogni; nel caso di Dipartimenti non afferenti ad una Scuola tale funzione è esercitata dal Senato accademico. 15.Ai soli fini del coordinamento, della razionalizzazione e dell’equilibrio delle attività didattiche, le Scuole esprimono parere al Consiglio di Amministrazione in ordine alle richieste di risorse formulate dai Dipartimenti afferenti per l’attivazione dei procedimenti di chiamata di professori ordinari, associati e ricercatori. In assenza della Scuola tale funzione è esercitata dal Senato accademico. 16.Nell’area medica la Scuola è l’unica struttura competente ad esprimere pareri al Rettore, al Senato accademico e al Consiglio di Amministrazione su tutte le deliberazioni dell’Università attinenti i rapporti con il Servizio sanitario nazionale e regionale e sulla programmazione in materia di reclutamento dei Dipartimenti tenendo conto della congruità e del necessario equilibrio delle aree per la dovuta integrazione delle attività didattiche, di ricerca e clinico-assistenziali. 17.Nell’area medica, al fine di promuovere l’approfondimento e la diffusione di tematiche etiche, deontologiche e giuridiche concernenti la ricerca biomedica di base ed applicata e la prassi clinico-assistenziale nei suoi aspetti diagnostici e terapeutici, è istituito il Centro di Bioetica per la sperimentazione biomedica disciplinato da apposito Regolamento. Al Centro afferisce il Comitato Etico per le attività biomediche. 18.Al fine di realizzare economie di scala e di scopo e migliorare l’efficienza nell’uso delle risorse e delle strutture, le Scuole formulano proposte organizzative ed esprimono pareri sulle richieste di strutture, grandi attrezzature e personale tecnico-amministrativo avanzate dai Dipartimenti, esprimendosi sulla base dell’attività di ricerca svolta e programmata e dei necessari servizi di supporto alla didattica. Per i Dipartimenti non afferenti ad una Scuola tale funzione è svolta dal Senato accademico. 19.Le Scuole possono sovrintendere al patrimonio edilizio di pertinenza, di concerto con i Servizi centrali di Ateneo, e possono gestire i relativi servizi comuni. Ai fini di una maggiore efficienza possono essere stipulati accordi per la gestione dei servizi comuni fra Dipartimenti, anche se non hanno costituito una Scuola, e fra Scuole e Dipartimenti non afferenti ad esse. 20.Le Scuole, nel caso di particolari condizioni di localizzazione territoriale delle strutture afferenti, possono delegare alcune delle funzioni di cui al comma precedente ai Dipartimenti interessati. Il Consiglio di Amministrazione per le stesse motivazioni può assegnare alcune delle predette funzioni direttamente ai Dipartimenti. 21.L’Ateneo, attraverso il Nucleo di Valutazione, esercita i poteri di controllo e di valutazione dei risultati prodotti dalle Scuole in tutte le loro attività. Art. 31 – Centri speciali per la didattica 1. Il Consiglio di Amministrazione, previo parere del Senato Accademico, può istituire Centri speciali per la didattica, collocati ad un livello interscuola, in relazione alla particolare complessità organizzativa della didattica derivante dalla presenza diffusa in molteplici strutture delle competenze necessarie a realizzare l’attività formativa in determinati ambiti culturali, allo scopo di assicurare le necessarie attività di coordinamento dei relativi corsi di studio incardinati in più Dipartimenti afferenti a Scuole diverse. 2. Le modalità di organizzazione e funzionamento di tali Centri sono disciplinate in sede di proposta istitutiva sul modello dipartimentale. Art. 33 – Centri di ricerca 1. I Centri di ricerca sono strutture aggregative interdipartimentali o interuniversitarie, istituite per la promozione e la realizzazione di ricerche interdisciplinari e multidisciplinari di rilevante interesse scientifico, sulla base di un progetto condiviso, anche sotto il profilo finanziario, tra più Dipartimenti, anche di Atenei diversi. I Centri di ricerca possono essere incardinati nelle Scuole quando il progetto istitutivo le individui come sede elettiva per la gestione e l’organizzazione delle attività di comune interesse e possono concorrere allo svolgimento di attività didattiche integrative secondo quanto previsto nel Regolamento del Centro. 2. L'istituzione e l’attivazione dei Centri di ricerca è deliberata dal Consiglio di Amministrazione, senza maggiori oneri a carico del bilancio dell’Università, su proposta di almeno due Dipartimenti e sentito il Senato accademico ovvero, su delega dello stesso, i Consigli delle Scuole alle quali afferiscono i Dipartimenti proponenti. 3. Le strutture proponenti devono determinare preventivamente il fabbisogno economico e le risorse acquisibili per il funzionamento dei Centri, garantirne l’efficienza, anche attraverso la ripartizione di quote tra le medesime strutture proponenti e l’attribuzione di spazi a carico delle stesse, nonché verificare la sussistenza di un’adeguata capacità attrattiva di risorse dall’esterno. 4. I Centri hanno autonomia gestionale, regolamentare, organizzativa e di spesa. Possono stipulare contratti e convenzioni con soggetti pubblici e privati per attività in conto terzi. 5. L'attività dei Centri, la sostenibilità finanziaria e l’efficienza degli stessi sono sottoposte a verifica triennale da parte del Nucleo di Valutazione di Ateneo. Nel caso di valutazione negativa, il Nucleo di Valutazione assume le determinazioni conseguenti sottoponendole al Consiglio di Amministrazione, che delibera sentito il Senato accademico. Il Senato accademico può delegare tale funzione ai Consigli delle Scuole alle quali afferiscono i Dipartimenti che hanno proposto l’istituzione del Centro. L’eventuale disattivazione del Centro interdipartimentale è disposta con Decreto del Rettore. 6. L’organizzazione interna ed il funzionamento dei Centri di ricerca sono regolati, sul modello organizzativo dei Dipartimenti, da un Regolamento interno. Per i Centri interdipartimentali, il Regolamento viene adottato sulla base di uno schema-tipo approvato dal Senato accademico. L’organizzazione interna ed il funzionamento dei Centri interuniversitari sono regolati in conformità alla convenzione istitutiva. Art. 34 – Centri di servizio interdipartimentali 1. I Centri di servizio interdipartimentali sono strutture organizzative costituite allo scopo di sviluppare e potenziare i servizi per le attività di ricerca e di didattica, anche attraverso la migliore utilizzazione di risorse strumentali, laboratori e attrezzature complesse di interesse comune a più Dipartimenti dell’Università. 2. L'istituzione e l’attivazione dei Centri di servizio interdipartimentali è deliberata dal Consiglio di Amministrazione, senza maggiori oneri a carico del bilancio dell’Università, su proposta motivata e dettagliata di almeno due Dipartimenti e sentito il Senato accademico ovvero, su delega dello stesso, i Consigli delle Scuole alle quali afferiscono i Dipartimenti proponenti. 3. L’organizzazione interna ed il funzionamento dei Centri di servizio interdipartimentali sono regolati, sul modello organizzativo dei Dipartimenti, da un Regolamento interno adottato sulla base di uno schema-tipo approvato dal Senato accademico, previo parere del Consiglio di Amministrazione. 4. Ai Centri di servizio interdipartimentali si applicano, in quanto compatibili, le norme previste per i Centri di ricerca. Art. 35 – Centri di servizio dell’Ateneo 1. I Centri di servizio dell’Ateneo sono strutture organizzative dirette alla realizzazione di scopi specifici di interesse generale per l’Università, attraverso la gestione e l'utilizzazione di servizi comuni, al fine di promuoverne la qualità dei processi. 2. I Centri di servizio operano secondo criteri di efficienza e di efficacia e i risultati dell’attività svolta sono valutati sulla base dei criteri fissati dal Nucleo di Valutazione. 3. L’istituzione dei Centri di servizio dell’Ateneo è deliberata dal Consiglio di Amministrazione su proposta del Rettore, sentito il Senato accademico. La proposta istitutiva deve indicare le finalità istituzionali, nonché le modalità di organizzazione e funzionamento del Centro sul modello dipartimentale. Tale proposta deve altresì contenere la previsione del fabbisogno economico e di personale occorrente per il suo funzionamento. 4. I Centri di servizio dell’Ateneo dispongono di spazi, strutture e personale tecnicoamministrativo, occorrenti al proprio funzionamento, nonché di una dotazione ordinaria assegnata dal Consiglio di Amministrazione. I Centri hanno autonomia gestionale, organizzativa e di spesa e possono svolgere, nei limiti delle proprie disponibilità e nel rispetto delle priorità istituzionali, attività in conto terzi a favore di enti pubblici e privati, secondo quanto stabilito con apposite convenzioni. 5. I Direttori dei Centri di servizio dell’Ateneo sono nominati dal Rettore tra i professori di ruolo dell'Università con specifica qualificazione nelle materie oggetto dell’attività dei Centri medesimi. L’incarico ha durata triennale e può essere rinnovato. Art. 36 – Azienda agraria e zootecnica 1. L’Azienda agraria e zootecnica è una struttura ausiliaria per le attività dell’Università nell’ambito della ricerca, della didattica e della sperimentazione, nei settori disciplinari inclusi nell’area delle scienze agrarie e di quelle veterinarie. L’Azienda, in particolare, è costituita allo scopo di organizzare, coordinare e implementare, anche mediante l’adozione di tecnologie innovative, i servizi a sostegno dei programmi di ricerca applicata e della didattica pratica. 2. L’Azienda ha autonomia gestionale, organizzativa e di spesa, dispone di spazi, strutture e personale tecnico-amministrativo occorrenti al proprio funzionamento, nonché di una dotazione ordinaria assegnata dal Consiglio di Amministrazione. 3. Le modalità di funzionamento dell'Azienda sono disciplinate da Regolamento adottato in conformità alla normativa vigente; ad essa si applicano, in quanto compatibili, le norme dei Centri di servizio. Art. 37 – Orto botanico 1. L'Orto botanico dell'Università ha lo scopo di introdurre, curare e conservare specie vegetali da diffondere e proteggere, nonché di assicurarne la ricerca e la divulgazione. 2. L'Orto ha, altresì, lo scopo di raccogliere e conservare collezioni di semi e di legni, oltre che collezioni di piante fossili e di oggetti di interesse etnobotanico nell’annesso Museo di Paleobotanica ed Etnobotanica. 3. L'Orto ha autonomia gestionale, organizzativa e di spesa. Ad esso si applicano, in quanto compatibili, le norme relative ai Centri di ricerca interdipartimentali. Le modalità di funzionamento dell'Orto botanico sono disciplinate da Regolamento. Art. 38 – Azienda ospedaliera universitaria 1. L'Azienda ospedaliera universitaria è costituita, con autonoma personalità giuridica, dall'Università d'intesa con la Regione. Essa opera con le modalità e secondo quanto disposto dalla normativa vigente che disciplina i rapporti tra Servizio sanitario regionale e Università. 2. L'Università concorre alle attività assistenziali dell’Azienda ospedaliera universitaria con l'apporto di personale docente e non docente e di beni mobili ed immobili; la Regione concorre erogando il corrispettivo dell’attività svolta secondo quanto previsto dalla normativa vigente e dagli appositi accordi stipulati tra essa e l’Università. 3. La gestione dell’Azienda ospedaliera universitaria è informata al principio dell’autonomia economico-finanziaria. 4. Il patrimonio immobiliare e mobiliare concesso in uso all'Azienda ospedaliera universitaria resta di proprietà dell'Ateneo e non può essere modificato nella propria consistenza e configurazione in mancanza di apposita autorizzazione del Consiglio di Amministrazione dell'Università. 5. La gestione dell’Azienda ospedaliera universitaria deve essere informata all’esigenza di garantire le funzioni istituzionali delle strutture universitarie che vi operano. Art. 39 – Sistema bibliotecario e Centro di Ateneo per le Biblioteche 1. Il Sistema bibliotecario di Ateneo è volto ad organizzare la raccolta, la conservazione, l'arricchimento, la classificazione e la fruizione del patrimonio bibliotecario e documentale dell'Università, garantendo la razionalizzazione e l’efficacia dei servizi resi all'utenza. Il Sistema bibliotecario di Ateneo è formato dalle biblioteche dell’Ateneo, nonché dai centri di documentazione dell’Università, inclusa la Biblioteca Digitale, ed è coordinato dal Centro di Ateneo per le Biblioteche. 2. I principi di funzionamento del Sistema Bibliotecario di Ateneo sono stabiliti con Regolamento di Ateneo. 3. L’Università garantisce al Sistema bibliotecario di Ateneo, mediante delibera assunta dal Consiglio di Amministrazione, sentiti il Senato accademico e il Centro di Ateneo per le Biblioteche, le risorse necessarie al suo funzionamento e al perseguimento dei suoi obiettivi. Art. 40 – Sistema museale 1. Il Sistema museale dell'Università, costituito da Centri Museali e da Musei Dipartimentali, organizza e coordina, anche mediante tecnologie innovative, la raccolta, la conservazione, l'arricchimento, la catalogazione, lo studio e la fruizione dei beni di interesse scientifico, storico e artistico dell'Università. 2. I Centri museali hanno autonomia gestionale, organizzativa e di spesa; ad essi si applicano, in quanto compatibili, le norme relative ai Centri di servizio. 3. I principi di funzionamento del Sistema museale sono stabiliti con Regolamento di Ateneo. 4. Altri Musei e Centri museali possono essere costituiti con apposita convenzione o tra più Università, o con soggetti pubblici e privati. Art. 41 – Tutorato e monitoraggio sull’efficacia dell’offerta didattica 1. L'Università organizza e disciplina, con Regolamento, il servizio di tutorato finalizzato a rimuovere, per tutto il corso degli studi, gli ostacoli alla proficua frequenza e a rendere gli studenti attivamente partecipi del processo formativo, secondo le esigenze e le attitudini dei singoli. Il servizio di tutorato è obbligatorio nei corsi erogati con la modalità della formazione a distanza. 2. L’Università, attraverso le proprie strutture organizza e disciplina, anche in collaborazione e con il sostegno finanziario di altri Atenei, il monitoraggio delle carriere degli studenti e degli sbocchi professionali dei laureati e dei dottori di ricerca, con il compito di: a) operare analisi delle tendenze delle iscrizioni; b) fornire ai Dipartimenti, alle Scuole ed al servizio di tutorato dati ed analisi su ritardi e tendenziali abbandoni, affinché se ne rimuovano le cause; c) cooperare con l’ente preposto al diritto allo studio universitario, anche al fine di promuovere iniziative per il superamento di difficoltà personali, economiche, sociali ed ambientali; d) valutare anche attraverso l’analisi dei tempi e dei modi dell’ inserimento dei laureati e dei dottori di ricerca, le prospettive del mercato del lavoro, segnalando le opportunità esistenti nei vari settori; e) provvedere, su segnalazione di relatori e commissioni, nel rispetto della vigente normativa, alla raccolta sistematica di titoli ed estratti di tesi di laurea e di dottorato, mettendoli a disposizione di enti ed imprese interessati. Art. 42 – Altri servizi per gli studenti 1. L'Università, anche in collaborazione con ordini professionali, enti e istituzioni pubbliche e private, organizza servizi volti a garantire a studenti e laureati informazioni sulle borse di studio, sugli scambi culturali e sulle opportunità di lavoro in Italia e all'estero. I servizi sono gestiti dall’Amministrazione anche con la collaborazione degli studenti, secondo le modalità previste dalla normativa vigente. 2. L'Università istituisce per laureati e dottori di ricerca borse di studio anche per l'estero e può fornire sussidi per tirocini pratici presso strutture anche non universitarie, italiane e straniere, collaborando a curare i relativi adempimenti amministrativi. 3. L'Università favorisce lo svolgimento di attività di servizio civile e di volontariato nelle forme previste dalla vigente normativa. Articolo 43 – Formazione post lauream 1. L’Università può attivare, anche in collaborazione con soggetti pubblici o privati, corsi di master universitario di primo e di secondo livello e corsi di perfezionamento tecnicoscientifico post lauream, nonché corsi di aggiornamento per la formazione continua. 2. Le modalità di attivazione, di organizzazione e di funzionamento di tali corsi sono disciplinate, oltre che dalla vigente normativa ministeriale, dai Regolamenti di Ateneo. Art. 44 – Titoli di studio universitari 1. L'Università rilascia i seguenti titoli: a) laurea; b) laurea magistrale; c) master universitario di I e di II livello; d) diploma di specializzazione; e) dottorato di ricerca. Art. 45 –Attività didattica 1. L’attività didattica è erogata dai Dipartimenti. 2. Cooperano alle attività didattiche l'Orto Botanico, l'Azienda Agraria e Zootecnica, l'Azienda ospedaliera universitaria, le Biblioteche, i Musei, i Centri di ricerca, i Centri interdipartimentali di servizio, che mettono a disposizione, se necessario, anche spazi, attrezzature e personale propri. 3. I corsi di Laurea e di Laurea Magistrale, i corsi di Dottorato, i corsi delle Scuole di specializzazione e i corsi di Master universitario di I e II livello sono riportati nel sito ufficiale dell’Ateneo. 4. L'attività didattica è disciplinata, nel rispetto della libertà di insegnamento, dalle normative di legge, dal Regolamento didattico di Ateneo e dai Regolamenti dei singoli corsi di studio istituiti da Dipartimenti. I Regolamenti garantiscono l'adozione di percorsi formativi coerenti e adeguati al valore legale dei titoli di studio rilasciati ed alla loro valenza nell'ambito dell'Unione europea. 5. Il Regolamento didattico di Ateneo disciplina l'ordinamento generale degli studi, dei corsi e delle attività formative. Ad esso si conformano, nel rispetto delle loro autonomie, i Regolamenti dei singoli corsi di studio istituiti dai Dipartimenti, secondo le linee guida formulate dal Senato accademico. Art. 46 – Organizzazione dei corsi di laurea e di laurea magistrale 1. I Dipartimenti nominano un Coordinatore ed istituiscono una Commissione per il coordinamento didattico dei corsi di laurea e di laurea magistrale con lo scopo di assicurare unitarietà all’organizzazione dei corsi. In alternativa, il Dipartimento può esercitare direttamente tale funzione secondo quanto disciplinato dall’art. 29, comma 12. 2. Il Coordinatore è eletto dal Consiglio del Dipartimento, a maggioranza degli aventi diritto al voto, tra i professori a tempo pieno responsabili di un insegnamento nel relativo corso di studio. Dura in carica tre anni ed il mandato è rinnovabile una sola volta. In caso di impedimento o di assenza, ne assume le funzioni il Decano dei professori della Commissione di coordinamento. 3. Il Coordinatore: a) convoca e presiede la Commissione; b) promuove e coordina l'attività didattica del corso di studio e riferisce al Consiglio di Dipartimento e di Scuola; c) sottopone al Consiglio di Dipartimento e di Scuola le proposte della Commissione e cura l'esecuzione delle delibere dei Consigli in materia didattica; d) collabora con il Direttore del Dipartimento o il Presidente della Scuola per i rapporti con il Nucleo di Valutazione e per la valutazione dei requisiti dell’offerta formativa. 4. La Commissione per il coordinamento didattico dei corsi di laurea e di laurea magistrale è istituita dal Dipartimento in cui il corso è incardinato. Ne fanno parte tutti i professori, inclusi i professori a contratto, e i ricercatori responsabili di un insegnamento nel corso di studio, anche se non afferenti al Dipartimento. Fanno parte della Commissione i rappresentanti degli studenti del corso di laurea eletti nel Consiglio di Dipartimento, iscritti al corso stesso. 5. La Commissione: a) coordina l'attività didattica; b) esamina e approva i piani di studio presentati dagli studenti e tutte le altre pratiche didattiche; c) sperimenta nuove modalità didattiche; d) espleta tutte le funzioni istruttorie. Formula proposte e pareri in merito all’Ordinamento didattico, al Regolamento didattico e al Manifesto degli Studi dei corsi di studio, che il coordinatore trasmette per l’approvazione al Consiglio di Dipartimento; e) elabora il documento annuale di autovalutazione del corso di studio che il Consiglio di Dipartimento trasmette alla Commissione paritetica docenti-studenti; f) svolge tutte le altre funzioni a essa delegate dal Consiglio di Dipartimento. 6. In caso di corsi di studio di nuova istituzione tutte le funzioni istruttorie sono svolte dal Consiglio di Dipartimento. Art. 47 – Dottorato di ricerca 1. Un Dipartimento o una Scuola, o un insieme coordinato di queste strutture, propone l’attivazione dei corsi di Dottorato di ricerca nel rispetto della normativa vigente, prevedendo quanto necessario per l’organizzazione ed il funzionamento degli stessi. La proposta di attivazione viene strutturata secondo quanto previsto da apposito Regolamento in materia. 2. L'organizzazione e il funzionamento dei corsi di dottorato sono disciplinati dalla legge, dal Regolamento in materia e da eventuali convenzioni, anche di tipo consortile, con altri Atenei italiani e stranieri. 3. I corsi di Dottorato sono obbligatoriamente riuniti in Scuole di Dottorato, in base ad affinità tematiche, al fine dell’ottimizzazione delle risorse e delle attività didattiche. Le Scuole di Dottorato sono istituite su proposta di un Dipartimento o di una Scuola, o di un insieme coordinato di essi, con delibera del Consiglio di Amministrazione, previo parere del Senato Accademico. 4. Il funzionamento delle Scuole di Dottorato, la attivazione o la disattivazione di singoli corsi di dottorato sono disciplinati dal Regolamento di funzionamento, adottato secondo le linee guida fissate dal Senato accademico e approvate dal Consiglio di Amministrazione. 5. I corsi e le scuole di dottorato sono oggetto di valutazione da parte del Nucleo. 13.5.2 Review5-2 교유 L5 p118 (11/13) The expression 2 + 4 1 + 2 is equal to (A) 0 (B) 1 (C) 2 (D) 4 (E) 5 2. The ones (units) digit of 542 is 2. When 542 is multiplied by 3, the ones (units) digit of the result is (A) 9 (B) 3 (C) 5 (D) 4 (E) 6 3. Some of the 1 × 1 squares in a 3 × 3 grid are shaded, as shown. What is the perimeter of the shaded region? (A) 10 (B) 14 (C) 8 (D) 18 (E) 20 4. If 3x + 4 = x + 2, the value of x is (A) 0 (B) −4 (C) −3 (D) −1 (E) −2 5. Which of the following is equal to 110% of 500? (A) 610 (B) 510 (C) 650 (D) 505 (E) 550 6. Eugene swam on Sunday, Monday and Tuesday. On Monday, he swam for 30 minutes. On Tuesday, he swam for 45 minutes. His average swim time over the three days was 34 minutes. For how many minutes did he swim on Sunday? (A) 20 (B) 25 (C) 27 (D) 32 (E) 37.5 7. For which of the following values of x is x 3 < x2 ? (A) x = 5 3 (B) x = 3 4 (C) x = 1 (D) x = 3 2 (E) x = 2112 years, Janice will be 8 times as old as she was 2 years ago. How old is Janice now? (A) 4 (B) 8 (C) 10 (D) 2 (E) 6 10. In the diagram, pentagon T P SRQ is constructed from equilateral 4 P T Q and square P QRS. The measure of ∠ST R is equal to (A) 10◦ (B) 15◦ (C) 20◦ (D) 30◦ (E) 45◦ Q P R S T Part B: Each correct answer is worth 6. 11. In the diagram, which of the following points is at a different distance from P than the rest of the points? (A) A (B) B (C) C (D) D (E) E y A x 2 2 4 4 6 8 6 8 B C D E P 12. If x = 2 and y = x 2 − 5 and z = y 2 − 5, then z equals (A) −6 (B) −8 (C) 4 (D) 76 (E) −4 13. In the diagram, P QR is a straight line segment. If x + y = 76, what is the value of x? (A) 28 (B) 30 (C) 35 (D) 36 (E) 38 x° x° x° y° y° P Q R 14. The line with equation y = 2x − 6 is reflected in the y-axis. What is the x-intercept of the resulting line? (A) −12 (B) 6 (C) −6 (D) −3 (E) 0 15. Amy bought and then sold 15n avocados, for some positive integer n. She made a profit of $100. (Her profit is the difference between the total amount that she earned by selling the avocados and the total amount that she spent in buying the avocados.) She paid $2 for every 3 avocados. She sold every 5 avocados for $4. What is the value of n? (A) 100 (B) 20 (C) 50 (D) 30 (E) 8 16. If 3x = 5, the value of 3x+2 is (A) 10 (B) 25 (C) 2187 (D) 14 (E) 45лю. Після всієї роботи, яка залишилася за плечима, і накопиченого, завдяки цій роботі досвіду, укладання кахлю здається просто дитячою забавкою порівняно з підготовчими роботами. Воістину велике задоволення доставляє видовище, коли сіра похмура поверхню підлоги перетворюється в гладку і блискучу. Перш, ніж це станеться, потрібно вибрати в магазині потрібну нам плитку. Вибір плитки залежить від нашого смаку, чи ми хочемо бачити на підлозі вигадливий орнамент, або нас приваблює скромний однотонний підлогу. Виберемо ми дорогу імпортну плитку, або залишимося патріотами і віддамо перевагу вітчизняного виробника. Як виконати укладання плитки на підлогу? В першу чергу зробимо розмітку, а потім прогрунтуем стяжку. Розмітка робиться для того, щоб правильно розрахувати, скільки потрібно плитки. Якщо плитка однотонна, розрахувати її кількість набагато простіше – до загальної площі підлоги додати 10 % на підрізання. Якщо ж плитка з орнаментом, то обов’язково потрібно враховувати, що при підрізуванні залишаються шматки які вже нікуди не знадобляться. Тому на плитку з орнаментом потрібно робити більший відсоток запасу. У нашому випадку приймемо до уваги той момент, що ціла плитка повинна лягати від центру дверного отвору. Враховуючи цей момент, розраховуємо, скільки плиток нам потрібно покласти вліво і вправо від цієї точки, включаючи підрізання під стіни. Якщо шматки плитки на підрізання виходять 2-3 см шириною, краще всього змістити розкладку на це відстань, щоб до стіни лягала ціла плитка, і шматочків не було зовсім. Після розмітки підлогу змочуємо грунтовкою глибокого проникнення. Для обробки підлоги використовуємо таку ж ґрунтовку, що ми використовували для стін – «Полімін». Після висихання стяжки, стіни входу на кухню відміряємо відстань, яка буде дорівнює ширині плитки плюс 4-5 мм на плінтус. Малярським шнуром по мітках відбиваємо лінію, по якій будемо рівняти край кахлю. Щоб лінію краще було видно, наводимо її олівцем. На звороті кахлю намальована стрілка, що вказує напрямок плитки. Щоб не плутатися і не повертати плитку в різні боки, її потрібно скласти стопками, щоб стрілка була в одному напрямку, і по торцях плитки прокреслити лінію олівцем. Коли плитка намажеться клеєм, стрілочки не буде видно, а олівець підкаже нам напрямок. Для підлогової плитки будемо використовувати такий самий клей, як і при укладанні плитки на стіни. Нам знадобиться зубчастий шпатель з шириною і довжиною зуба 12 мм, гумовий молоток, рівень довжиною 40-50 см, рейка для перевірки площині довжиною 1,5-2 м, пластикові хрестики і клини для регулювання положення плитки товщиною 3 мм Плитковий клей замішуємо згідно інструкції, що додається на упаковці. Для замішування застосуємо дриль з гвинтовою насадкою або електроміксер. Клей повинен настоятися 10 хвилин, потім його ще раз замішуємо. Тепер він готовий до використання. Клей можно наносити і на підлогу, а на плитку. Для цього накладаємо клей звичайним кельмою на плитку, а потім вирівнюємо його зубчастим шпателем, залишаючи рівні лінії. Шпатель потрібно тримати перпендикулярно до поверхні плитки. Від цього залежить товщина нанесення шару клею. Надлишки клею прибираємо в відро, а шпатель поміщаємо в воду, тоді клей до нього не буде чіплятися. Визначимо центр дверного отвору і покладемо плитку для орієнтира. Від неї по праву сторону кладемо наступну плитку і вирівнюємо по лінії орієнтира, притискаючи до підлоги. Перевіряємо правильність кладки рівнем. В разі якоїсь нерівності плитку можна поправити легким постукуванням гумового молотка до потрібного рівня, після чого знову перевірити правильність укладання. Так продовжуємо класти ряд плитки по правому краю. Можна застосувати такий спосіб укладання: перед тим, як придавити плитку, на неї покласти рівень, щоб його край нависав над попередньою вже приклеєною плиткою. Притискати цю плитку невеликими круговими рухами рук до тих пір, поки вона не зрівнятися з попередньої, і рівень торкнеться її поверхні. Вирівнявши по лінії плитки, вставити між ними хрестики, а з боку стіни для фіксації від випадкового зсуву вставити клини. Кладемо ряд до правої бічної стіни, не забуваючи весь час перевіряти правильність положення плитки з допомогою рейки і рівня. Якщо ви бачите, що у вас стався перекіс, потрібно виправити його протягом 15 хвилин, якщо ж ви не укладаєтеся в цей проміжок часу, краще всього зняти плитку, видалити з неї і з стяжки клей, і покласти заново. Біля стіни потрібно буде зробити підріз. Підлогова плитка набагато міцніше ніж настінна, тому розрізати її звичайним плиткорізом не вийде. Використовуємо для цього болгарку (кутову шліфувальну машинку) з алмазним диском. Укладає підрізування, після чого продовжуємо ряд ліворуч від визначеного нами центру. На цьому укладання першого ряду можна вважати завершеною. Другий ряд теж починаємо від центру двері, орієнтуючись на ту ж центральну плитку. Знову робимо кладку в праву сторону, потім в ліву. Кожну покладену плитку обов’язково перевіряємо рівнем, а ряд рейкою, щоб не було перекосів. У місцях проходження труб за допомогою тієї ж болгарки робимо фігурні вирізи. Якщо потрібно зробити круглий отвір в плитці, використовуємо насадку для дриля з вольфрамової напайкою. Заздалегідь необхідно подумати про те, як будемо виходити з кімнати, адже поки не висохне клей, по плитці ходити не можна. Тому потрібно залишити доріжку для виходу, і закласти її на наступний день, або кладку починати з протилежного боку від вхідних дверей. Добре якщо з кухні є вихід на балкон, а з нього в іншу кімнату, як у нашому випадку. Замостив плиткою всю поверхню підлоги, ще раз перевіряємо рейкою площину підлоги в різних напрямках. Переконуємося, що все в порядку. На цьому укладання плитки на підлогу повністю завершена.Після висихання клею зробимо затірку швів. Затірка швів Останнім етапом укладання плитки для підлоги є затірка швів. Від якості цієї роботи багато в чому залежить загальний зовнішній вигляд всього підлогового покриття. До затірки можна приступати тоді, коли клей для плитки вже повністю висох. Насамперед необхідно очистити всі шви між плитками від бруду, а також видалити залишилися при укладанні хрестики. Вибір матеріалу затирання робиться, виходячи з умов експлуатації та дизайну плитки. У будь-якому випадку, правильним буде, якщо колір затірки темніше, ніж загальний фон, в першу чергу це потрібно для того, щоб при скупченні в поглибленнях між плитками бруду і пилу це не впадало в очі. Сам процес нанесення затірки досить нескладний. Попередньо варто зволожити місця швів за допомогою губки, це забезпечить кращу якість зчеплення затірки з матеріалом плитки. Після її розведення з водою, отримана маса за допомогою гумового шпателя втирається в шви між плитками. Чим сильніше тиск шпателя на поверхню, тим щільніше заповнюється простір між кахлем і матеріалом затірки. При роботі на підлозі прийнято починати затірку з протилежного від входу кута і рухатися до дверей. Після того, як всі шви оброблені, зайвий матеріал видаляється з поверхні за допомогою гумового шпателя. Для цього його потрібно переміщати перпендикулярно швах. Приблизно через 30 хвилин після закінчення цих робіт, коли затирка у швах трохи підсохне, можна приступати до фінального етапу очищення плитки для підлоги за допомогою вологої губки. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ Так як під час облицювальних робіт ми маємо справу з ріжучими інструментами, легко займистими розчинами і биткими матеріалами, щоб не покалічити себе і не завдати шкоди своєму майну, необхідно дотримуватися елементарних правил безпеки. Тим більше, що їх не так вже й багато. БЕЗПЕКА НА ВИРОБНИЦТВІ ОБЛИЦЮВАЛЬНИХ РОБІТ На кожному етапі облицювальних робіт існують свої правила. Але перш ніж перейти до них, слід звернути вашу увагу на один момент. Як би акуратно ви не виробляли облицювальні роботи, під рукою обов'язково потрібно мати аптечку з антисептиками, перев'язувальними матеріалами та маззю від опіків. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ПРИГОТУВАННІ РОЗЧИНІВ І МАСТИК 1. Приміщення, де готують розчини та мастики, має бути оснащене припливно-витяжною вентиляцією, 2. Усе електрообладнання, призначене для приготування розчинів, має бути забезпечено заземленням. Рухомі і обертові частини обладнання повинні мати огорожі. Живильні проведення рекомендується укласти в гумовотканинний рукав і підвісити на 2,5-3 м вище рівня робочого майданчика. 3. У разі загоряння електрообладнання, його необхідно негайно відключити від мережі, а вогнище спалаху засипати піском або залити піною з вогнегасника. 4. Розчини на основі цементу готують в щільній спецодязі і брезентових рукавицях. 5. При приготуванні розчинів на основі рідкого скла і бітумної мастики крім спецодягу необхідно надіти захисні окуляри і респіратор. 6. При попаданні рідкого скла на шкіру, її необхідно ретельно промити проточною водою. 7. Місце опіку від бітумної мастики слід промити теплою водою з милом, після чого накласти примочку зі слабкого водного розчину марганцевокислого калію і змастити обпечене місце спеціальною маззю від опіків або вазеліном. 8. Під час приготування легкозаймистих мастик необхідно дотримуватися правил пожежної безпеки: поблизу розчинів не курити, не включати електроприлади, влаштувати над варильною ємністю неспаленний навіс, передбачити комплект засобів для гасіння вогню. 9. Варильні котли з бітумними мастиками повинні розташовуватися на відстані не менше 50 м від легко займистих конструкцій (наприклад, дерев'яних перегородок). 10. Ємність для приготування бітумної мастики не можна заповнювати більш ніж на три чверті її об'єму. Кришка повинна бути важкою і щільно підігнаною. 11. Температура нагріву бітумної мастики не повинна перевищувати 220'С. При перегрів мастики вогонь слід негайно збавити, а мастику перемішати веслом-мішалкою. 12. Сторонні домішки, що опинилися в розплавленому бітумі, видаляють сіткою, натягнутою на дріт, або консервною банкою з перфорованим дном, укріпленої на довгій ручці. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПІДГОТОВЧИХ РОБІТ 1. Рукоятки всіх інструментів повинні щільно сидіти. 2. Робоча поверхня інструментів повинна бути рівною, без дефектів. 3. Мінімальна довжина ручок ударних інструментів - 15 см. 4. Під час відколки нерівностей основи необхідно надіти захисні окуляри з небиткими стеклами. 5. При приготуванні водного розчину соляної кислоти для знежирення підстави пам'ятайте, що кислоту вливають у воду, а не навпаки! При цьому використовують кислоту слабкою 3%-ої концентрації. 6. Щоб уникнути хімічного опіку під час знежирення облицювальної поверхні, ганчір'я, змочену в соляній кислоті, намотують на кінець дерев'яної палиці, а не беруть голими руками. 7. Щоб кислотні випаровування не скупчувалися в приміщенні, до початку знежирення підстави не забудьте відкрити вікна та двері. 8. Сортування керамічних, кам'яних та інших плиток з гострими краями виробляють в брезентових рукавицях. 9. Різання плиток і подальшу обробку зрізів здійснюють в щільних рукавицях і захисних окулярах з небиткими стеклами. 10. Заборонено виконувати різання і обтісування плитки на колінах! 11. Пластикові та мінеральні плитки ріжуть в напрямку "від себе"! 12. При роботі з електричними інструментами під напругою 220-127 В необхідно одягнути діелектричні рукавички або калоші. Якщо ні того, ні іншого немає, то під ноги слід покласти гумовий килимок. 13. Забороняється працювати несправним електроінструментом! 14. Полістирольну плитку зберігають далеко від будь-яких відкритих джерел вогню. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ОБЛИЦЮВАЛЬНИХ РОБІТ 1. Укладання плиток рекомендується проводити в щільних гумових рукавичках, які не тільки захистять від порізів, але і від контакту з розчинами і мастиками. 2. При настиланні вінілового статі необхідно надіти м'яку взуття. 3. У процесі облицювальних робіт приміщення слід час від часу провітрювати. 4. Приміщення, в яких працюють з мастиками КН-2 і КН-3, повинні бути обладнані вентиляцією, 5. Укладання вінілових плиток на мастиках КН-2 і КН-3 ведуть тільки у світлий час доби. 6. При використанні легкозаймистих клеять складів слід дотримуватися правил пожежної безпеки: в приміщенні не палити, не включати електроприлади і т. п. 7. Банки з клеять складами і мастиками відкривають тільки безпосередньо перед вживанням. По закінченню облицювальних робіт ємності із залишками мастики (клею) щільно закривають. 8. Ємності з легко займистими складами щоб уникнути іскріння не можна відкривати металевими інструментами. 9. Легко займисті мастики і синтетичні клеї наносять на плитку за допомогою пластмасових, гумових чи дерев'яних, але не металевих інструментів (також щоб уникнути утворення іскор). 10. Загустілі мастики розігрівають у ємностях з гарячою водою, але ні в якому разі не на електричній плиті або на відкритому вогні. 11. Корпус шліфувально-облицювальної машини повинен знаходиться під час роботи в горизонтальному положенні. Живильні кабелі не повинні перетинатися з іншими проводами, що знаходяться під напругою. Обов'язково наявність заземлення! 12. Облицювання стелі та верхньої частини стін, особливо якщо вони вищі 2,7 м, ведуть з будівельних риштувань. 13. По закінченню роботи робоче місце необхідно привести в порядок, будівельне сміття прибрати, а інструменти очистити і покласти на місце. Домашнє завдання: Прочитайте конспект уроку. Складіть тест. Бажаю успіхів. Бережіть себе. Received: 26 November 2019 Revised: 10 January 2020 Accepted: 19 January 2020 DOI: 10.1111/obr.13005 PEDIATRICS/PHYSIOLOGY Adipokines: A gear shift in puberty Desirée Nieuwenhuis | Natàlia Pujol-Gualdo Amanda J. Kiliaan Department of Anatomy, Radboud university medical center, Donders Institute for Brain, Cognition and Behaviour, Preclinical Imaging Center PRIME, Nijmegen, The Netherlands Correspondence Amanda J. Kiliaan, PhD, Associate Professor, Department of Anatomy, Donders Institute for Brain, Cognition, and Behaviour, Preclinical Imaging Center PRIME, Radboud university medical center, 6500 HB Nijmegen, Geert Grooteplein 21N 6525 EZ Nijmegen, The Netherlands. Email: amanda.kiliaan@radboudumc.nl Funding information Europees Fonds voor Regionale Ontwikkeling (EFRO), Grant/Award Number: BriteN 2016 1 | INTRODUCTION The prevalence of obesity in adolescents and children is increasing in | Ilse A.C. Arnoldussen | Summary In this review, we discuss the role of adipokines in the onset of puberty in children with obesity during adrenarche and gonadarche and provide a clear and detailed overview of the biological processes of two major players, leptin and adiponectin. Adipokines, especially leptin and adiponectin, seem to induce an early onset of puberty in girls and boys with obesity by affecting the hypothalamic-pituitary- gonadal (HPG) axis. Moreover, adipokines and their receptors are expressed in the gonads, suggesting a role in sexual maturation and reproduction. All in all, adipokines may be a clue in understanding mechanisms underlying the onset of puberty in child- hood obesity and puberty onset variability. KEYWORDS adipokines, obesity, puberty 1,2 the age of 5 years were overweight or were with obesity in 2016, and 3 Obesity is defined by an excessive accumulation of white adipose tissue (WAT), and it is often indicated by a body mass index (BMI) 4 above 30. Two main types of adipose tissue were described: WAT and brown adipose tissue (BAT), which differ in morphology and func- 5-7 Ilse A.C. Arnoldussen and Amanda J. Kiliaan contributed equally to this work. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution License, which permits use, distribution and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. © 2020 The Authors. Obesity Reviews published by John Wiley & Sons Ltd on behalf of World Obesity Federation Obesity Reviews. 2020;21:e13005. wileyonlinelibrary.com/journal/obr 1 of 10 https://doi.org/10.1111/obr.13005 alarming rates. Specifically, worldwide, 41 million children below this number is expected to increase to 70 million in 2025. obesity is associated with various severe health complications, includ- ing increased risk of diabetes mellitus type 2, hypertension, heart dis- eases, and disturbances in sex hormone levels. 5,6 and mitochondria and plays a role in thermogenesis. Adipocytes in tion. BAT consists of adipocytes containing multiple lipid droplets WAT contain only a few mitochondria and a single lipid droplet. Adipose tissue has several functions including the storage of energy, thermogenesis, and the production and secretion of adipokines Generally, two physiological processes, adrenarche and gonadarche, 11,24 Childhood 5,7,8 a key role in puberty onset. Puberty is known as a period through which the body changes physically, being a physiological process resulting in the maturation of children, i.e. they develop sexual characteristics and obtain reproduc- 9,11 Adipokines are involved in a number of physiological processes including blood pressure, metabo- lism, glucose, and vascular homeostasis and may play amongst others 8-10 (hormones, cytokines, and peptides). tive functions. between obesity and puberty,2,12-23 the biological mechanisms under- lying obesity and puberty onset remain unclear. Hereafter, we review in detail the role of adipokines in the onset of puberty in childhood obesity. Although many studies have shown associations 2 | INITIATION OF PUBERTY PHYSIOLOGICAL PROCESSES IN THE interact to regulate the onset of puberty. During adrenarche, the adrenal cortex secretes steroid hormones (including 2 of 10 NIEUWENHUIS ET AL. androstenedione, dehydroepiandrosterone, dehydroepiandrosterone sulfate (DHEAS), androstenedione, and cortisol), insulin-like growth factor, and growth hormone, which contribute to the pubertal insights on new genetic loci (e.g. melanocortin-4 receptor, mitochon- drial carrier 2, and mitogen-activated protein kinase 13) and on sev- eral pathways that regulate the timing of puberty; however, it partly 34 9,24,25 Both adrenarche and gonadarche are involved in the development growth spurt, body odor, skin oiliness, and skeletal maturation. explains puberty timing variation. Thereby, defining the role of 25 adipokines is of importance in elucidating the variability in puberty as the expression of adipokines is sex-specific and is altered with body composition, adiposity, and during growth spurts. Moreover, adipokines and their receptors are expressed in gonads and several brain regions suggesting involvement in the onset of puberty and sex- ual maturation. Lastly, adipokines interfere in processes regulating timing and duration of puberty, for instance in the HPA and HPG axes which are both key players during adrenarche and gonadarche. Involvement of adipokines in the onset of puberty and specifically in individuals with obesity will be further reviewed in the next 2,24 3 | Puberty onset in girls is assessed using different markers, such as thelarche (breast development), menarche (the start of of pubic hair. pituitary-gonadal (HPG) axis is activated,2,26 and several hormones have been identified to participate in the activation of the HPG axis During gonadarche (Figure 1), the hypothalamic- 2,27 Kisspeptin, neurokinin B, and dynorphin are released by specialized including kisspeptin, neurokinin B, dynorphin, leptin, and ghrelin. 28 key regulator of the pulsatile secretion of gonadotropin releasing neurons, the KNDy neurons in the hypothalamus. Kisspeptin is a 29,30 B stimulates, and dynorphin inhibits the release of kisspeptin, which hormone (GnRH) from the hypothalamus. In addition, neurokinin implies that both coordinate a pulsatile release of kisspeptin. 31 Sub- sections. sequently, the activated HPG axis induces the pituitary gland to secrete luteinising hormone (LH) and follicle stimulating hormone (FSH). As a result, gametogenesis occurs, and the gonads will release sex hormones. Consequently, secondary sex characteristics develop including breast development in girls and an increased testicular vol- 2,26,32 is possibly due to differences in levels of body fat, hypothalamic-pitui- THE ONSET OF PUBERTY IN GIRLS ume in boys. The age at puberty onset varies greatly among individuals, which 19 35 menstruation), and pubic hair development. 33 genome-wide association studies have provided important new tary-adrenal (HPA) axis activity, and genetic background. Recent The average age of However, this age differs between cultures and ethnicities, and since 1980, age at menarche is girls at start of menarche is 12.4 years. 36 significantly decreasing. 36-39 F I G U R E 1 Hormonal regulation in the initiation of puberty in boys and girls. The secretion of kisspeptin, neurokinin B, and dynorphin from KNDy neurons initiate the release of gonadotropin releasing hormone (GnRH) from the hypothalamus. This activates the pituitary gland to produce and secrete luteinising hormone (LH) and follicle stimulating hormone (FSH), which in turn stimulate the gonads to produce estrogen and testosterone in girls and boys, respectively 1467789x, 2020, 6, Downloaded from https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/obr.13005, Wiley Online Library on [10/03/2024]. See the Terms and Conditions (https://onlinelibrary.wiley.com/terms-and-conditions) on Wiley Online Library for rules of use; OA articles are governed by the applicable Creative Commons License NIEUWENHUIS ET AL. 3 of 10 T A B L E 1 Summary of included studies Authors Year Country Study Design Primary Outcome Sex Sample Size (n) Age (y) Data Collection Lian et al21 2019 China Cross-sectional Puberty starts earlier in Chinese Han girls with obesity compared with Chinese Han girls with normal weight. Girls 2996 9-19 2012 and 2013 Biro et al12 Lazzeri et al20 2018 USA 2018 Italy Longitudinal Cross-sectional Body mass index had a greater effect on age at menarche than did race and ethnicity. Girls 946 6-16 2004-2014 Li et al23 2018 China Longitudinal For both, boys and girls, a higher BMI (ie, overweight and obese) is associated with earlier onset of puberty Girls Girls Boys Girls 542 Deng et al22 Flom et al15 2017 China Cross-sectional Increased BMI is associated with early timing spermarche and menarche. Boys Girls Girls 1278258 9-15 2005-2012 He et al24 Holmgren et al17 2017 China 2017 Sweden Cross-sectional Longitudinal Onset of puberty is not related to obesity in boys. Boys Boys Girls Girls 782 7-17 972 929 5839 Kelly et al19 2017 UK 2016 Brazil 2016 USA Longitudinal prospective cohort Higher BMI in girls is associated with the onset of menstruation at an earlier age. 11 10-18 11-17 Barcellos Gemelli et al25 Cross-sectional Longitudinal Excess weight is associated with early age of menarche. Girls 727 2014 2003-2009 Glass et al16 Lee et al26 In girls, but not in boys, greater adiposity is associated with the earlier onset of puberty. Boys Girls 135 Cabrera et al27 Leonibus et al14 2014 USA 2013 Italy Cross-sectional Longitudinal Thelarche occurred earlier than recently reported, while age of menarche remained unchanged. Girls 610 3-17.9 2007 2005-2012 Currie et al13 2012 Europe, USA, Canada Cross-sectional Overweight/obesity during childhood predicts the early onset of puberty in girls. Girls 20410 11, 13, 15 2005-2006 2017 USA Prospective birth cohort Overweight/obese status at the age of 7 ye was associated with increased risk of early menarche 788 From birth to menarche occurred Pregnancies 1959-1966 2016 USA Cross-sectional Boys with overweight enter puberty earlier compared with boys with normal weight or obesity, while puberty starts later in boys with obesity compared with boys with normal weight and overweight. Boys 3872 6-16 2005-2010 Overweight during childhood shows a relation with the early onset of puberty in girls. 6535 4259 695 11 15 5.8-12.2 2009/2010 2013/2014 2014-2017 Higher BMI during childhood is associated with early puberty. 2008 and 2009 2000-2002 Obesity during childhood is related to the earlier onset of puberty. Boys Girls 84 123 71 (Continues) 1467789x, 2020, 6, Downloaded from https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/obr.13005, Wiley Online Library on [10/03/2024]. See the Terms and Conditions (https://onlinelibrary.wiley.com/terms-and-conditions) on Wiley Online Library for rules of use; OA articles are governed by the applicable Creative Commons License 4 of 10 NIEUWENHUIS ET AL. 3.1 | Fat storage For the initiation of puberty, the timing of stimulation and/or inhibi- tion of different hormones is important, and additionally, a certain amount and distribution of body fat is needed in order to start menar- che, which emphasizes the importance of body fat. From an evolution- ary point of view, body fat increases in mammalian females during puberty onset, and it highlights the need to guarantee a healthy preg- 40 women with anorexia nervosa. particularly body fat localized predominantly on the gluteofemoral fat depots, is profoundly associated with start of menarche, more than nancy, offspring, and maternal survival. fat, sex-hormones, and neuroendocrine alterations can evolve in men- strual dysfunction, for instance, in women with severe obesity or in 41-43 44-46 to gluteofemoral fat depots suggesting that leptin may convey infor- amount of total body fat. mation on body fat distribution to the hypothalamus during puberty. An improper level of body Importantly, body fat distribution, Blood leptin levels are strongly related 45 3.2 | HPG axis The HPG axis is activated by the release of kisspeptin resulting in the release of GnRH from the hypothalamus, and LH and FSH from the pituitary gland. In girls, FSH is involved in the development of the folli- cles in the ovaries, and it promotes the secretion of estrogen. LH stim- ulates the production of androgen hormones and induces ovulation 48 9,47 the release of kisspeptin and neurokinin B, and kisspeptin thereby (Figure 1). The secretion of estrogen has an inhibitory effect on inhibits the GnRH release from the hypothalamus. pattern of GnRH is important for the regulation of the menstrual cycle. This roughly 28-day-cycle comprises several phases, including the follicular phase and luteal phase. During the follicular phase, increasing levels of FSH stimulate the maturation of follicles and the production of estrogen from the ovaries. This in turn inhibits the release of FSH from the pituitary gland. A high level of estrogen will induce the production of LH by the pituitary gland, resulting in ovula- tion. The matured follicle secretes progesterone thereby inhibiting the release of GnRH. When the corpus luteum is demolished, there is less 48 3.3 | Adipokines According to results from studies reported in Table 1, girls with obe- sity enter puberty earlier compared with girls with normal higher leptin concentrations inhibit the intake of food and increases inhibition of GnRH. As a consequence, the cycle will start again. whole process, starting from the activated HPG axis, results in the development of the secondary sex characteristics in girls including 9,47 thelarche and menarche. 13,14,16-23,49-51 weight. these girls might be found in the secretion of adipokines. For instance, leptin is positively associated with the amount of body fat. Generally, energy expenditure. 9,52-54 An explanation for the early onset of puberty in The expression This TABLE 1 (Continued) Authors Year Country Study Design Primary Outcome Sample Sex Size (n) Age (y) Data Collection Herman-Giddens et al28 2012 USA Cross-sectional Observed mean ages of beginning genital and pubic hair growth and early testicular volumes were earlier than in past studies, depending on the characteristic and race/ethnicity. Boys 4131 6-16 2005-2010 Sorensen et al29 Aksglaede et al30 2010 2009 Denmark Denmark Cross-sectional/longitudinal Longitudinal Puberty onset at earlier ages was associated with an increased BMI in boys. Boys 1528 5.8-19.9 1991-1993/2006-2008 1930-1969 Juul et al31 Ribeiro et al32 2007 2006 Denmark Portugal Retrospective cohort Cross-sectional Higher BMI is associated with early voice break. 11-15 10-15 1990-1999 Kaplowitz et al18 Abbreviation: BMI, body mass USA Cross-sectional The early onset of puberty in Caucasian girls is likely related to an increased BMI. 5-12 1992-1993 2001 index. The higher BMI in boys and girls at 7 y of age, the earlier they enter puberty. Boys 21 612 Girls 135 223 Boys 463 Boys 382 Girls 437 Girls 10 750 Early sexual maturation in boys and girls is associated with overweight. 1467789x, 2020, 6, Downloaded from https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/obr.13005, Wiley Online Library on [10/03/2024]. See the Terms and Conditions (https://onlinelibrary.wiley.com/terms-and-conditions) on Wiley Online Library for rules of use; OA articles are governed by the applicable Creative Commons License NIEUWENHUIS ET AL. 5 of 10 Leptin may possibly play a role in adrenarche as its plasma level increases with higher levels of body fat and as it can modulate both girls. 33 ing adrenarche. In coherence, in children with obesity, the androgen These findings suggested that lower reproductive status was associated with higher total adiponectin concentrations and that a higher reproductive status was related to higher HMW adiponectin the HPA and HPG axes. These axes are functionally integrated dur- DHEAS was positively associated with leptin levels. Nevertheless, concentrations in girls. In addition, individuals with obesity often another study showed that enhanced adrenal androgen secretion in girls with premature adrenarche was not explained by leptin or BMI 55 ated with androgen levels in girls ; however, it was not related to levels. and IL-6. TNF-α alters, and IL-6 inhibits the expression of 56 8 In addition, the adipokine adiponectin was negatively associ- 57 differences of adiponectin seem to develop during the progression of 56 adiponectin (Figure 2). Thereby, a low level of total adiponectin and/or high levels of inflammatory cytokines in individuals with obe- sity can promote the onset of puberty. Many more adipokines are secreted by WAT including omentin, 52,65-67 9,36,62,68 adrenarche in girls with Prader-Willi syndrome. Interestingly, sex puberty. adrenarche; however, both are not required factors. Thus, leptin and adiponectin might be able to influence In gonadarche, leptin can stimulate the secretion of kisspeptin, and subsequently activation of the HPG axis, which eventually increases the expression of estrogen and androstenedione in the ova- 58 2,60 65-67 The expression of these ries (Figure 2). Ob gene in WAT, resulting in the synthesis and secretion of leptin. Thus, high levels of leptin promote onset of puberty in girls via secre- tion of kisspeptin, and estrogen stimulates leptin secretion addition- ally. Moreover, adiponectin can affect the HPG axis due to the expression of adiponectin receptors in the hypothalamus, pituitary In return, estrogen stimulates the expression of the 59 gland, and gonads. onset as it inhibits the secretion of kisspeptin and GnRH in the hypo- thalamus and the release of GH and LH in the pituitary gland, and 2,60-62 52,60 63 girls with central precocious puberty (CPP). Moreover, total adiponectin had negative correlations with progression of puberty in girls (defined by Tanner stages), whereas HMW adiponectin had FIGURE 2 Adipokinesaffectingthe initiation of puberty in girls. Leptin stimulates the release of kisspeptin in KNDy neurons, which activates the hypothalamus to produce gonadotropin releasing hormone (GnRH). In response to the release of GnRH, the pituitary gland secretes follicle stimulating hormone (FSH) and luteinising hormone (LH), which stimulates the ovaries to release estrogen resulting in the formation of secondary sex characteristics in girls. Estrogen stimulates the production of leptin. Adiponectin inhibits GnRH release resulting in reduced levels of GnRH and thereby a delayed onset of puberty. TNF- α and IL-6 inhibit the production of adiponectin and therefore stimulate the onset of puberty In detail, adiponectin is a regulator of puberty thereby inhibiting the onset of puberty (Figure 2). with obesity often have low levels of adiponectin. et al. showed that total adiponectin was significantly lower, whereas high molecular weight (HMW) adiponectin was significantly higher in ment. 55 63 develop a chronic low-grade inflammatory state, which can be indi- cated by a high level of circulating inflammatory cytokines like TNF-α 64 Individuals Sitticharoon positive associations with LH levels and the progression of puberty in 63 visfatin, resistin, and chemerin. and visfatin are expressed in the ovaries. adipokines in the ovaries suggests a role within the reproductive sys- tem; however, the exact biological processes have to be examined. Thus, specifically leptin, adiponectin, and inflammatory cytokines pro- duced by WAT could be permissive key players during an early onset of puberty in girls with obesity. As an exception, HMW adiponectin seems to have a stimulatory effect on peripheral repro- ductive function as HMW is not able to cross the blood brain 63 barrier. 4 | Markers that are used to assess puberty onset in boys are THE ONSET OF PUBERTY IN BOYS spermarche, voice break, testicular volume, and pubic hair develop- 35 spermarche develop in the early stages of puberty onset, voice In women, omentin, chemerin, While pubic hair development, larger testicular volume, and 69 testicular volume increases, which occurs at an average age of break usually appears in later stages of puberty. Generally, first 1467789x, 2020, 6, Downloaded from https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/obr.13005, Wiley Online Library on [10/03/2024]. See the Terms and Conditions (https://onlinelibrary.wiley.com/terms-and-conditions) on Wiley Online Library for rules of use; OA articles are governed by the applicable Creative Commons License 6 of 10 NIEUWENHUIS ET AL. 11.9 years, followed by the development of pubic hair at 12.2 years of average, and lastly, boys experience spermarche around an aver- 55 related with leptin levels. Thereby, leptin plausibly has a minor impact in adrenarche in boys. Since leptin receptors are found in the hypothalamus, pituitary gland, and testes, they might be involved in the onset of puberty by affecting the HPG axis during gonadarche. Leptin stimulates the release of kisspeptin and GnRH, and as a consequence, it accelerates the onset of puberty (Table 1, Figure 3). In contrast, adiponectin inhibits the secretion of GnRH, GH, LH, and FSH therewith delaying the onset of puberty. However, adiponectin levels are generally lower in men compared with women and even lower in men with obe- age age of 13.4 years. 70 4.1 | Fat storage Many aspects of the reproductive physiology are energetically demanding,71 and therefore, an adequate energy level is necessary. In boys, a dynamic change in body composition occurs around the age of 10 to 13 years, in which they gain approximately 40% of sity. culating inflammatory cytokines. levels can stimulate the HPG axis and therewith an early onset of puberty in boys. Nevertheless, leptin can inhibit the production of tes- 72 mostly consisting of lean mass, which causes exhaustion of most of fat. Subsequently, a growth spurt follows in which they gain tissue 72 in boys, an adequate amount of body fat is important in the onset of their body fat. These alterations in amount of body fat indicate that 4.2 | Puberty in boys is initiated by the release of kisspeptin. As mentioned before, this activates the HPG axis, resulting in the release of GnRH from the hypothalamus, and consequently the release of LH and FSH 9,74 puberty. tosterone from the testes, to estrogen (Figure 3). of the development of secondary sex characteristics in boys. Additionally, leptin can affect fertility in men as it can modulate the nutritional support of spermatogenesis, and moreover, dysfunction of spermatogenesis is associated with an increased leptin level and 73 58 2,60-62 HPG axis from the pituitary gland (Figure 1). and LH stimulates the secretion of testosterone from the testes, which inhibits the release of kisspeptin from the KNDy neurons and 9,48 in men, the release of kisspeptin is more consistent, causing a con- 29,48 subsequently GnRH from the hypothalamus. receptors expressed on KNDy neurons. In humans, KNDy neurons Contrarily to women, LH-induced testosterone levels lead to the stant release of LH. development of secondary sex characteristics in boys. differences between sexes in kisspeptin release are related to a sex- specific and sex steroid-dependent kisspeptin system as estrogen and progesterone modulate kisspeptin activity through the sex-steroid 48 in the infundibular nucleus are involved in negative and positive sex- 48 tal exposure to sex steroids and result in sex-specific differences in steroid feedbacks. kisspeptin release. These sexual dimorphisms are induced by perina- 75,76 4.3 | Adipokines The association between obesity and puberty onset in boys is rather controversial compared with findings in girls. Most studies reported an early onset of puberty in boys associated with increased ate adipose tissue from actual breast tissue. stages are more difficult to assess than female stages as boys lack a more determined marker such as menarche. Thirdly, puberty onset can be indicated by the activation of the HPG axis, and the presence of these secondary sex characteristics is the result of hormonal 2 14,17,22,23,50,51,77,78 BMI, 20,49 all while others reported no associations at Current markers used 79 16,80 or a delayed onset of puberty (Table 1). The presence of excessive adipose tissue can be involved in puberty onset in boys as the secretion of adipokines can modulate both adrenarche and gonadarche. Leptin can affect adrenarche by modulating both the HPG and HPA axes,33 and moreover, androgen levels were positively 55 nal androgen secretion in boys with premature adrenarche was not associated with plasma leptin levels. Nevertheless, enhanced adre- 9 In more detail, 61,62 adiponectin, and individuals with obesity often have high levels of cir- Moreover, inflammatory cytokines, TNF-α, and IL-6, inhibit expression of the leptin receptor in the testis. FSH induces spermatogenesis, too. function and role still have to be examined. 64 High leptin and low adiponectin and fat tissue can convert testosterone Both processes might result in the delay 29,61,79 81,82 In men, other adipokines like chemerin are found in the gonads 65 Thus, particularly high leptin and low adiponectin levels stimulate the HPG axis and thereby accelerate the onset of puberty in boys. Additionally, leptin can dysregulate the development of secondary sex characteristics and spermatogenesis by affecting testosterone levels and nutritional sup- port of spermatogenesis. 5 | LIMITATIONS AND FUTURE RESEARCH DIRECTIONS Even though multiple epidemiological studies have shown the link between puberty onset and obesity, there are some important limita- tions. Firstly, determining both the onset and stage of puberty is rather difficult. For instance, assessing the stage of breast develop- ment in girls with obesity is complicated as clinicians should differenti- 2 changes in response to the activated HPG axis. to determine the onset of puberty refer to secondary sex characteris- tics, such as testicular volume in boys and breast development in girls. A more accurate measurement of puberty onset would be to combine secondary sex characteristics with plasma or serum hormone level measurements such as LH, FSH, adipokines, e.g. leptin. Thereby, differences in puberty measurements could explain variations in the age of puberty onset between boys and girls within different Thereby, resistin is expressed in the testes of rats, but its exact 83 Secondly, male pubertal 1467789x, 2020, 6, Downloaded from https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/obr.13005, Wiley Online Library on [10/03/2024]. See the Terms and Conditions (https://onlinelibrary.wiley.com/terms-and-conditions) on Wiley Online Library for rules of use; OA articles are governed by the applicable Creative Commons License NIEUWENHUIS ET AL. 7 of 10 FIGURE 3 Adipokines affecting the initiation of puberty in boys. Leptin activates kisspeptin secretion in KNDy neurons, this activates the production of gonadotropin releasing hormone (GnRH) from the hypothalamus. GnRH stimulates the pituitary gland to secrete follicle stimulating hormone (FSH) and luteinising hormone (LH), activating the production of testosterone from the testes allowing the development of secondary sex characteristics. Leptin also inhibits the production of testosterone, which may cause a delayed onset of puberty. Adiponectin inhibits GnRH release. Low levels of adiponectin, as a result of TNF-α and IL-6 expression, lead to a reduced inhibition of GnRH. In response to GnRH release, the pituitary gland will secrete FSH and LH, and the testes will produce testosterone resulting in the development of secondary sex characteristics in boys countries, and In addition, the inclusion of a of puberty. ferent time points is complicated, as subjects examined several decades ago presented pronounced differences concerning lifestyle patterns such as nutrition and exercise habits. Lastly, obesity or over- weight is often determined by BMI, a classification based on weight and height measurements. Additionally, it is important that all studies studies or across continents, ethnicities proper age range (8-16 years) is important when assessing the onset (Figure 4). 12-15,17,20-23,49,77-79,84,85 30,47 Furthermore, comparison between studies from dif- 86 Specifically in children, BMI is often dependent on age and growth use the same anthropometric standards and sex-specific cut-offs. 13,14,16-23,49-51,77-80 fat and would represent a more accurate measurement in its regard. Based on this review, several suggestions can be made for further research. Firstly, the roles of adipokines like resistin, chemerin, visfatin, and omentin in puberty onset, fertility, and sexual maturation should be examined in detail. Secondly, future research examining the onset of puberty should combine indicators of puberty onset (e.g. breast development or testicular volume) with plasma or serum hor- mone measurements such as LH, FSH, sex-steroids, adipokines (e.g. spurts. ment in case of growth spurts. distribution of body fat should be taken into account in determining puberty and obesity in children. For instance, the body adiposity index (BAI), which was introduced in 2011 by Bergman et al.,87 uses hip cir- cumference and height in order to estimate the percentage of body 87 Thereby, BMI is a less accurate measure- F I G U R E 4 87,88 Therefore, both percentage and Average age of puberty onset in Europe, China, and the United States according to several studies from Table 1. Age of puberty onset ranges from 8.47 to 13.33 years in girls and from 8.63 leptin), and body fat distribution (e.g. BAI,87 waist-hip ratio's and/or dual-energy X-ray absorptiometry (DXA)2). Additionally, defining con- sistent and general measurements of puberty in both boys and girls, combined with a proper age range (8-16 years), would facilitate the comparisons between different studies and their results. 12-15, 17, 20-23, 25-29, 31 to 13.7 years in boys. included if average age of markers used to assess puberty was not reported. Pink: girls. Blue: boys Studies (Table 1) were not 39, 56 1467789x, 2020, 6, Downloaded from https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/obr.13005, Wiley Online Library on [10/03/2024]. See the Terms and Conditions (https://onlinelibrary.wiley.com/terms-and-conditions) on Wiley Online Library for rules of use; OA articles are governed by the applicable Creative Commons License 8 of 10 NIEUWENHUIS ET AL. 6 | CONCLUSION In conclusion, epidemiological data regarding obesity and puberty onset in girls show similar outcomes as adiposity results in the early onset of puberty in girls. The majority of the studies examining boys with obesity indicate an early onset of puberty, while not all reported an earlier onset of puberty. In detail, high leptin, TNF-α, and IL-6 levels combined with low adiponectin levels stimulate the activation of the HPG axis in girls and boys with obesity, and 5, 45, 50, 51 REFERENCES 1. Kumar S, Kelly AS. Review of childhood obesity: from epidemiology, etiology, and comorbidities to clinical assessment and treatment. May- o Clin Proc. 2017;92(2):251-265. 2. Reinehr T, Roth CL. Is there a causal relationship between obesity and puberty? The Lancet Child & adolescent health. 2019;3(1):44-54. 3. WorldHealthOrganization. Facts and figures on childhood obesity. 2017. 4. Guglielmi V, Sbraccia P. Obesity phenotypes: depot-differences in adipose tissue and their clinical implications. Eat Weight Disord. 2018; 23(1):3-14. 5. Gomez-Hernandez A, Beneit N, Diaz-Castroverde S. Escribano O. Dif- ferential role of adipose tissues in obesity and related metabolic and vas- cular complications. 2016;2016:1-15, 1216783. 6. Zwick RK, Guerrero-Juarez CF, Horsley V, Plikus MV. Anatomical, physiological, and functional diversity of adipose tissue. Cell Metab. 2018;27(1):68-83. 7. Gulyaeva O, Dempersmier J, Sul HS. Genetic and epigenetic control of adipose development. Biochimica et Biophysica Acta (BBA)— Molecular and Cell Biology of Lipids. 2019;1864:3-12. 8. Khan M, Joseph F. Adipose tissue and adipokines: the association with and application of adipokines in obesity. Forensic Sci. 2014;2014: 711-724, 328592. 9. Alotaibi MF. Physiology of puberty in boys and girls and pathological disorders affecting its onset. J Adolesc. 2019;71:63-71. 10. Cousminer DL, Stergiakouli E, Berry DJ, et al. Genome-wide associa- tion study of sexual maturation in males and females highlights a role for body mass and menarche loci in male puberty. Hum Mol Genet. 2014;23(16):4452-4464. 11. Ahmed ML, Ong KK, Dunger DB. Childhood obesity and the timing of puberty. Trends in endocrinology and metabolism: TEM. 2009;20(5): 237-242. 12. Biro FM, Pajak A, Wolff MS, et al. Age of menarche in a longitudinal US cohort. J Pediatr Adolesc Gynecol. 2018;31(4):339-345. 13. Currie C, Ahluwalia N, Godeau E, Nic Gabhainn S, Due P, Currie DB. Is obesity at individual and national level associated with lower age at menarche? Evidence from 34 countries in the Health Behaviour in School-aged Children Study. The Journal of adolescent health: official publication of the Society for Adolescent Medicine. 2012;50(6): 621-626. 14. De Leonibus C, Marcovecchio ML, Chiavaroli V, de Giorgis T, Chiarelli F, Mohn A. Timing of puberty and physical growth in obese children: a longitudinal study in boys and girls. Pediatr Obes. 2014; 9(4):292-299. 15. Flom JD, Cohn BA, Tehranifar P, et al. Earlier age at menarche in girls with rapid early life growth: cohort and within sibling analyses. Ann Epidemiol. 2017;27(3):187-93.e2. 16. Glass NA, Torner JC, Letuchy EM, et al. The relationship between greater prepubertal adiposity, subsequent age of maturation, and bone strength during adolescence. Journal of bone and mineral research: the official journal of the American Society for Bone and Min- eral Research. 2016;31(7):1455-1465. 17. Holmgren A, Niklasson A, Nierop AF, et al. Pubertal height gain is inversely related to peak BMI in childhood. Pediatr Res. 2017;81(3): 448-454. 18. Kaplowitz PB, Slora EJ, Wasserman RC, Pedlow SE, Herman- Giddens ME. Earlier onset of puberty in girls: relation to increased body mass index and race. Pediatrics. 2001;108(2):347-353. 19. Kelly Y, Zilanawala A, Sacker A, Hiatt R, Viner R. Early puberty in 11-year-old girls: Millennium Cohort Study findings. Arch Dis Child. 2017;102(3):232-237. 20. Lazzeri G, Tosti C, Pammolli A, et al. Overweight and lower age at menarche: evidence from the Italian HBSC cross-sectional survey. BMC Womens Health. 2018;18(1):168-174. thereby an early onset of obesity. leptin can inhibit the production of testosterone in boys and subse- quently inhibit the development of secondary sex characteristics affecting spermatogenesis. for other adipokines, like resistin and omentin, are present in the testes and ovaries suggesting a role in puberty or reproduction; 58, 71 however, their plausible function is still unknown. that adipokines may be key regulators in an early onset of puberty in both girls and boys with obesity, specifically by affecting the HPG axis during gonadarche. Future research should focus on assessing puberty onset by measuring consistent puberty markers and determine the percentage of body fat and its distribution and adipokines and hormone serum levels particularly involved in the HPG axis. CONFLICTS OF INTEREST The authors declare no conflict of interest. FUNDING INFORMATION This research was funded by Europees Fonds voor Regionale Ontwikkeling (EFRO), project BriteN 2016. ORCID Ilse A.C. Arnoldussen Amanda J. Kiliaan https://orcid.org/0000-0002-7395-5284 https://orcid.org/0000-0002-2158-6210 13, 14, 16-26, 29-32 Furthermore, several receptors Nevertheless, We conclude Search strategy We searched PubMed for articles published before Novem- ber 15th, 2019 using relevant keywords, including ‘onset of puberty and adiposity/obesity’, ‘onset of puberty’, ‘children with obesity’, ‘adipose tissue’, ‘childhood obesity’, ‘adiposity’, ‘obesity’, ‘adipokine(s)’, ‘HPG axis’, ‘adipokines ovary/ova- ries’, or ‘adipokines testes’, either alone or in combination. Selection criteria used were English language, longitudinal or cross-sectional studies assessing the onset of puberty, including menarche, thelarche, spermarche, or voice break, combined with high BMI or obesity/adiposity, and articles assessing or reviewing adipokines and its effects on the reproductive system. 1467789x, 2020, 6, Downloaded from https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/obr.13005, Wiley Online Library on [10/03/2024]. See the Terms and Conditions (https://onlinelibrary.wiley.com/terms-and-conditions) on Wiley Online Library for rules of use; OA articles are governed by the applicable Creative Commons License NIEUWENHUIS ET AL. 9 of 10 21. Lian Q, Mao Y, Luo S, et al. Puberty timing associated with obesity and central obesity in Chinese Han girls. BMC Pediatr. 2019; 19(1):1-7. 22. Deng Y, Liang J, Zong Y, et al. Timing of spermarche and menarche among urban students in Guangzhou, China: trends from 2005 to 2012 and association with Obesity. Sci Rep. 2018;8(1):263-270. 23. Li W, Liu Q. Association of prepubertal obesity with pubertal devel- opment in Chinese girls and boys: a longitudinal study. 2018;30: e23195. 24. Mendle J, Beltz AM, Carter R, Dorn LD. Understanding puberty and its measurement: ideas for research in a new generation. Journal of research on adolescence: the official journal of the Society for Research on Adolescence. 2019;29(1):82-95. 25. Pagani S, Meazza C, Gertosio C, Bozzola E, Bozzola M. Growth hor- mone receptor gene expression in puberty. Hormone and metabolic research = Hormon- und Stoffwechselforschung = Hormones et metabolisme. 2015;47:581-584. 26. Abreu AP, Kaiser UB. Pubertal development and regulation. Lancet Diabetes Endocrinol. 2016;4(3):254-264. 27. Aguirre RS, Eugster EA. Central precocious puberty: from genetics to treatment. Best Pract Res Clin Endocrinol Metab. 2018;32(4): 343-354. 28. Sultan C, Gaspari L, Maimoun L, Kalfa N, Paris F. Disorders of puberty. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2018;48:62-89. 29. Skorupskaite K, George JT, Anderson RA. The kisspeptin-GnRH path- way in human reproductive health and disease. Hum Reprod Update. 2014;20(4):485-500. 30. Dahl SK, Amstalden M, Coolen L, Fitzgerald M, Lehman M. Dynorphin immunoreactive fibers contact GnRH neurons in the human hypothal- amus. Reprod Sci. 2009;16(8):781-787. 31. Navarro VM, Gottsch ML, Chavkin C, Okamura H, Clifton DK, Steiner RA. Regulation of gonadotropin-releasing hormone secretion by kisspeptin/dynorphin/neurokinin B neurons in the arcuate nucleus of the mouse. J Neurosci. 2009;29(38):11859-11866. 32. Zhai L, Liu J, Zhao J, et al. Association of obesity with onset of puberty and sex hormones in chinese girls: a 4-year longitudinal study. PLoS ONE. 2015;10(8):1-12, e0134656. 33. Cizza G, Dorn LD, Lotsikas A, Sereika S, Rotenstein D, Chrousos GP. Circulating plasma leptin and IGF-1 levels in girls with premature adrenarche: potential implications of a preliminary study. Horm Metab Res. 2001;33(3):138-143. 34. Cousminer DL, Widén E, Palmert MR. The genetics of pubertal timing in the general population: recent advances and evidence for sex-spec- ificity. Curr Opin Endocrinol Diabetes Obes. 2016;23(1):57-65. 35. Marshall WA, Tanner JM. Variations in pattern of pubertal changes in girls. Arch Dis Child. 1969;44(235):291-303. 36. Lacroix AE, Whitten R. Physiology. Treasure Island (FL): Menarche. StatPearls. StatPearls Publishing; 2018. 37. McDowell MA, Brody DJ, Hughes JP. Has Age at Menarche Chan- ged? Results from the National Health and Nutrition Examination Sur- vey (NHANES) 1999–2004. J Adolesc Health. 2007;40(3):227-231. 38. de Muinich Keizer SM, Mul D. Trends in pubertal development in Europe. Hum Reprod Update. 2001;7(3):287-291. 39. Talma H, Schönbeck Y, van Dommelen P, Bakker B, van Buuren S, Hirasing RA. Trends in menarcheal age between 1955 and 2009 in the Netherlands. PLoS ONE. 2013;8:e60056-e60056. 40. Kaplan HS, Lancaster JB. An evolutionary and ecological analysis of human fertility, mating patterns, and parental investment. Off- spring: Human fertility behavior in biodemographic perspective. 2003;1: 170-223. 41. Mitan LA. Menstrual dysfunction in anorexia nervosa. J Pediatr Adolesc Gynecol. 2004;17(2):81-85. 42. Xu H, Li P-H, Barrow TM, et al. Obesity as an effect modifier of the association between menstrual abnormalities and hypertension in young adult women: Results from Project ELEFANT. PLoS ONE. 2018; 13(11):e0207929-e0207929. 43. Tauqeer Z, Gomez G, Stanford FC. Obesity in women: insights for the clinician. J Womens Health (Larchmt). 2018;27(4):444-457. 44. de Ridder CM, Thijssen JH, Bruning PF, Van den Brande JL, Zonderland ML, Erich WB. Body fat mass, body fat distribution, and pubertal development: a longitudinal study of physical and hormonal sexual maturation of girls. J Clin Endocrinol Metab. 1992;75(2): 442-446. 45. Lassek W, Gaulin S. Brief communication: menarche is related to fat distribution. Am J Phys Anthropol. 2007;133(4):1147-1151. 46. Loomba-Albrecht LA, Styne DM. Effect of puberty on body composi- tion. Curr Opin Endocrinol Diabetes Obes. 2009;16:10-15. 47. Simonneaux V, Bahougne T. A multi-oscillatory circadian system times female reproduction. Front Endocrinol. 2015;6:1-15. 48. Marques P, Skorupskaite K, George JT, Anderson RA. Physiology of GNRH and gonadotropin secretion. In: Feingold KR, Anawalt B, Boyce A, et al., eds. Endotext. Endotext.org: South Dartmouth (MA); 2000. 49. Barcellos Gemelli IF, Farias EDS, Souza OF. Age at menarche and its association with excess weight and body fat percentage in girls in the Southwestern Region of the Brazilian Amazon. J Pediatr Adolesc Gynecol. 2016;29(5):482-488. 50. Aksglaede L, Juul A, Olsen LW, Sorensen TI. Age at puberty and the emerging obesity epidemic. PLoS ONE. 2009;4:1-6, e8450. 51. Ribeiro J, Santos P, Duarte J, Mota J. Association between over- weight and early sexual maturation in Portuguese boys and girls. Ann Hum Biol. 2006;33(1):55-63. 52. Budak E, Fernandez Sanchez M, Bellver J, Cervero A, Simon C, Pellicer A. Interactions of the hormones leptin, ghrelin, adiponectin, resistin, and PYY3-36 with the reproductive system. Fertil Steril. 2006;85(6):1563-1581. 53. Castellano JM, Tena-Sempere M. Metabolic control of female puberty: potential therapeutic targets. Expert Opin Ther Targets. 2016; 20(10):1181-1193. 54. Venancio JC, Margatho LO, Rorato R, et al. Short-term high-fat diet increases leptin activation of CART neurons and advances puberty in female mice. Endocrinology. 2017;158(11):3929-3942. 55. l'Allemand D, Schmidt S, Rousson V, Brabant G, Gasser T, Gruters A. Associations between body mass, leptin, IGF-I and circulating adrenal androgens in children with obesity and premature adrenarche. Eur J Endocrinol. 2002;146(4):537-543. 56. Böttner A, Jr K, Müller G, et al. Gender Differences of adiponectin levels develop during the progression of puberty and are related to serum androgen levels. J Clin Endocrinol Metabol. 2004;89(8):4053- 4061. 57. Unanue N, Bazaes R, Iñiguez G, Cortes F, Avila A, Mericq V. Adre- narche in Prader-Willi syndrome appears not related to insulin sensi- tivity and serum adiponectin. Horm Res. 2007;67(3):152-158. 58. Michalakis K, Mintziori G, Kaprara A, Tarlatzis BC, Goulis DG. The complex interaction between obesity, metabolic syndrome and repro- ductive axis: a narrative review. Metabolism: clinical and experimental. 2013;62(4):457-478. 59. Machinal-Quelin F, Dieudonne MN, Pecquery R, Leneveu MC, Giudicelli Y. Direct in vitro effects of androgens and estrogens on ob gene expression and leptin secretion in human adipose tissue. Endo- crine. 2002;18(2):179-184. 60. Dobrzyn K, Smolinska N, Kiezun M. Adiponectin: A new regulator of female reproductive system. Int J Endocrinol. 2018;2018:1-12, 7965071. 61. Martin LJ. Implications of adiponectin in linking metabolism to testic- ular function. Endocrine. 2014;46(1):16-28. 62. Mathew H, Castracane VD, Mantzoros C. Adipose tissue and repro- ductive health. Metabolism: clinical and experimental. 2018;86:18-32. 1467789x, 2020, 6, Downloaded from https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/obr.13005, Wiley Online Library on [10/03/2024]. See the Terms and Conditions (https://onlinelibrary.wiley.com/terms-and-conditions) on Wiley Online Library for rules of use; OA articles are governed by the applicable Creative Commons License 10 of 10 NIEUWENHUIS ET AL. 63. Sitticharoon C, Sukharomana M, Likitmaskul S, Churintaraphan M, Maikaew P. Corrigendum to: Increased high molecular weight adiponectin, but decreased total adiponectin and kisspeptin, in central precocious puberty compared with aged-matched prepubertal girls. Reprod Fertil Dev. 2017;29:2506-2517. 64. Das UN. Is obesity an inflammatory condition? Nutrition. 2001; 17(11-12):953-966. 65. Comninos AN, Jayasena CN, Dhillo WS. The relationship between gut and adipose hormones, and reproduction. Hum Reprod Update. 2014; 20(2):153-174. 66. Singh A, Choubey M, Bora P, Krishna A. Adiponectin and chemerin: contrary adipokines in regulating reproduction and metabolic disor- ders. Reproductive sciences (Thousand Oaks, Calif). 2018;25:1462- 1473. 67. Tsatsanis C, Dermitzaki E, Avgoustinaki P, Malliaraki N, Mytaras V, Margioris AN. The impact of adipose tissue-derived factors on the hypothalamic-pituitary-gonadal (HPG) axis. Hormones (Athens). 2015; 14:549-562. 68. Kang MJ, Oh YJ, Shim YS, Baek JW, Yang S. Hwang IT. The usefulness of circulating levels of leptin, kisspeptin, and neurokinin B in obese girls with precocious puberty. 2018;34:627-630. 69. Lee J, Song J, Hootman JM, et al. Obesity and other modifiable fac- tors for physical inactivity measured by accelerometer in adults with knee osteoarthritis: data from the osteoarthritis initiative (OAI). Arthritis Care Res (Hoboken). 2012;53-61. 70. Bramswig J, Dubbers A. Disorders of pubertal development. Deutsches Arzteblatt international. 2009;106:295-303. quiz 04 71. Elias CF, Purohit D. Leptin signaling and circuits in puberty and fertil- ity. Cell Mol Life Sci. 2013;70(5):841-862. 72. Riumallo J, Durnin JV. Changes in body composition in adolescent boys. Eur J Clin Nutr. 1988;42(2):107-112. 73. Siervogel RM, Demerath EW, Schubert C, et al. Puberty and body composition. Horm Res. 2003;60(Suppl 1):36-45. 74. Zhang J. Gong M. Andrologia: Review of the role of leptin in the regu- lation of male reproductive function; 2018. 75. Kauffman AS, Gottsch ML, Roa J, et al. Sexual differentiation of Kiss1 gene expression in the brain of the rat. Endocrinology. 2007;148(4): 1774-1783. 76. Zeydabadi Nejad S, Ramezani Tehrani F, Zadeh-Vakili A. The role of kisspeptin in female reproduction. Int J Endocrinol Metab. 2017;15:1- 11, e44337. 77. Sorensen K, Aksglaede L, Petersen JH, Juul A. Recent changes in pubertal timing in healthy Danish boys: associations with body mass index. J Clin Endocrinol Metab. 2010;95(1):263-270. 78. Juul A, Magnusdottir S, Scheike T, Prytz S, Skakkebaek NE. Age at voice break in Danish boys: effects of pre-pubertal body mass index and secular trend. Int J Androl. 2007;30(6):537-542. 79. Lee JM, Wasserman R, Kaciroti N, et al. Timing of puberty in overweight versus obese boys. Pediatrics. 2016;137(2):137-146, e20150164. 80. He F, Guan P, Liu Q, Crabtree D, Peng L, Wang H. The relationship between obesity and body compositions with respect to the timing of puberty in Chongqing adolescents: a cross-sectional study. BMC Pub- lic Health. 2017;17:664-673. 81. Ishikawa T, Fujioka H, Ishimura T, Takenaka A, Fujisawa M. Expres- sion of leptin and leptin receptor in the testis of fertile and infertile patients. Andrologia. 2007;39(1):22-27. 82. Martins AD, Moreira AC, Sa R, et al. Leptin modulates human Sertoli cells acetate production and glycolytic profile: a novel mechanism of obesity-induced male infertility? Biochim Biophys Acta. 1852;2015: 1824-1832. 83. Morash BA, Willkinson D, Ur E, Wilkinson M. Resistin expression and regulation in mouse pituitary. FEBS Lett. 2002;526(1-3):26-30. 84. Cabrera SM, Bright GM, Frane JW, Blethen SL, Lee PA. Age of thelarche and menarche in contemporary US females: a cross- sectional analysis. Journal of pediatric endocrinology & metabolism: JPEM. 2014;27(1-2):47-51. 85. Herman-Giddens ME, Steffes J, Harris D, et al. Secondary sexual characteristics in boys: data from the Pediatric Research in Office Settings Network. Pediatrics. 2012;130(5):e1058-e1068. 86. WHO. Physical status: the use and interpretation of anthropometry. Report of a WHO Expert Committee. World Health Organ Tech Rep Ser. 1995;854:1-452. 87. Akin I, Tolg R, Hochadel M, et al. No evidence of “obesity paradox” after treatment with drug-eluting stents in a routine clinical practice: results from the prospective multicenter German DES.DE (German Drug-Eluting Stent) Registry. JACC Cardiovasc Interv. 2012;5(2): 162-169. 88. Marcovecchio ML, Chiarelli F. Obesity and growth during childhood and puberty. World Rev Nutr Diet. 2013;106:135-141. How to cite this article: Nieuwenhuis D, Pujol-Gualdo N, Arnoldussen IAC, Kiliaan AJ. Adipokines: A gear shift in puberty. Obesity Reviews. 2020;21:e13005. https://doi.org/ 10.1111/obr.13005 1467789x, 2020, 6, Downloaded from https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/obr.13005, Wiley Online Library on [10/03/2024]. See the Terms and Conditions (https://onlinelibrary.wiley.com/terms-and-conditions) on Wiley Online Library for rules of use; OA articles are goverТема уроку: Облицювання стін керамічними плитками способом «шов у шов» на клейовій суміші , , Роботи з облицювання починають з обов’язкових підготовчих заходів. Спочатку виробляють замір лицювальної площі, щоб визначити, яку саме кількість керамічної плитки та інших матеріалів потрібно для укладання. При вимірі площі підлоги звертають увагу на кути приміщення: необхідно передбачити розташування плиток неповних розмірів в місцях стикування з поверхнею стін. Після обробки поверхні параметри лицювальної площі дещо зміняться. При розробці схеми укладання керамічної плитки виконують креслення всіх поверхонь, які будуть облицьовані. Необхідно також вибрати вид укладання: шов у шов, в перев’язку, діагонально. На цьому етапі також визначають розмір плиток, наявність різних декоративних особливостей, бордюрів, фризів. На плані поверхонь розкреслюють розташування керамічних плиток. Укладання керамічної плитки не складне завдання, але для неї потрібні певні інструменти і матеріали. Для укладання плитки потрібно наступні інструменти. Шпатель для нанесення плиткового клею. Для цієї мети можна використовувати практично шпатель середніх розмірів. Зубчастий шпатель - необхідний для розрівнювання розчину. Зубчасті шпателі бувають різного виду, так само відрізняються за розміром зуба. Взагалі вони застосовуються не тільки для розрівнювання розчину під керамічну плитку, але і для розрівнювання клею при інших роботах. Для укладання керамічної плитки необхідний шпатель з великим розміром зуба. Рівень - для перевірки горизонтальності укладання. Бажано, щоб довжина рівня була приблизно дорівнює довжині трьох плиток. В ідеалі мати ще й короткий рівень, для важкодоступних місць. Відро і міксер - для розмішування розчину. Безумовно розмішувати розчин можна в чому завгодно і чим завгодно, але що б полегшити процес розмішування краще все ж придбати відро будівельне і міксер і розмішувати розчин за допомогою дриля або шуруповерта, ніж в ручну. Плиткоріз - призначений для підрізування керамічної плитки. Взагалі можна для підрізування керамічної плитки існує багато різних інструментів склоріз і кусачки, плиткоріз електричний верстат для різання керамічної плитки, крім того можна використовувати алмазні круги. Вибір того чи іншого методу підрізування керамічної плитки залежить головним чином від майбутньої роботи. Якщо належить плитки класти багато, при цьому різати її по діагоналі або випилювати прямокутники, то доцільніше придбати електричний верстат. Якщо потрібно покласти одну дві плитки, то цілком можна обійтися і склорізом з кусачками. А якщо необхідно покласти керамічну плитку у ванній, на кухні, в коридорі і т. д. то доцільніше придбати ручний плиткоріз. Якщо ж потрібно класти керамограніт, то можливо потрібно і плиткорізний верстат. Гумовий шпатель - знадобиться для затирання швів. Іноді його називають ракиль. Вони бувають різних розмірів. Найбільш підходящий середніх розмірів. Пластмасові хрестики - необхідні для вирівнювання швів. Раніше для цієї мети застосовували сірники, але це не дуже зручно. Пластикові хрестики дозволять точно випаде міжплиточний шов. Хрестики бувають різних розмірів. Придатність того чи іншого розміру залежить від розміру плитки, якості самої плитки і дизайну укладання плитки. Для плитки нормальної якості з розміром 40х40 см найчастіше застосовуються хрестики товщиною 2-3 мм. Крім інструмента для укладання плитки потрібно ще деякі будівельні матеріали. Це плитковий клей або розчин, на який буде укладатися плитка і затирка для швів, яка дозволить облагородити шви. Розчин. Безумовно, розчин для укладання плитки можна приготувати самостійно. Однак найбільш доцільно придбати готовий розчин, так званий плитковий клей, це заощадить гроші, час і сили. На мішку з плитковим клеєм зазвичай є інструкція по його приготуванню. Але важливо візуально контролювати якість клею. Справа в тому, розчин з великою кількістю води дасть більшу усадку, що в свою чергу може призвести до викривлення або відшарування керамічної плитки. Розчин ж з малою кількістю води не дозволить досить міцно приклеїти плит, що в свою чергу призведе до її відшарування. Розчин для укладання керамічної плитки повинен бути пластичним, але без видимих ознак появи води на його поверхні. Зазвичай, якщо точно дотримуватися інструкції виробника плиткового клею, то так і виходить. Затірка для швів. Раніше для затирання швів застосовували алебастр або алебастр, змішаний з масляною фарбою. Безумовно, така затірка дуже довговічна, але фарба з часом жовтіє, та звертатися з такою затіркою треба дуже акуратно. Так як стерти таку затірку від плитки після висихання дуже важко. Зараз на ринку будматеріалів є спеціальні склади. Називаються вони затірка для швів. Затирання бувають різних кольорів, крім того їх можна змішувати отримуючи тим самим необхідні відтінки. Затірку для швів виготовляють на основі гіпсу, і вона швидко твердне. Тому її краще розводити невеликими порціями. Організація робочого місця. Кожен член бригади мають заздалегідь турбуватися про підготовку робочого місця, щоб не було простоїв. Кожний робітник повинен виконувати роботу на своїй ділянці так, щоб не заважати працювати іншому робітникові. Механізми, пристрої, інструменти і матеріали на робочому місці розміщують так, щоб під час роботи не доводилось робити зайвих рухів. Ручний інструмент, який беруть правою рукою, повинен лежати справа, а той, що беруть лівою рукою, - зліва. Якщо для роботи потрібен столик, то його встановлюють так, щоб з цього місця можна було виконати якнайбільший обсяг робіт. На робочому місці не повинно бути будівельного сміття, зайвих матеріалів, які заважатимуть пересуванню робітників. Під час роботи слід користуватись лише справними інструментами та пристроями і якісними матеріалами. Для виконання робіт на висоті потрібно встановити на робочому місці необхідні пристрої, а на них у зручних для роботи місцях - ящики для розчину, інструменти. Велике значення в організації робіт має своєчасна підготовка потрібних матеріалів і подавання їх на робоче місце. Тому у спеціально відведених приміщеннях заздалегідь сортують плитки, розкроюють лінолеум, приготовляють розчини і мастики. Підготовлені матеріали в процесі роботи ритмічно подають на робочі місця. Під час виконання робіт обов'язково слід дотримуватись усіх правил техніки безпеки і виробничої санітарії. Працювати на висоті можна лише при справних пристроях. Робоче місце має бути добре освітлене природним світлом. Для роботи з сумішами, що виділяють шкідливі для здоров'я людини леткі пари розчинників, слід забезпечити штучну або природну (через відкриті вікна) вентиляцію приміщень. Вентиляція повинна забезпечити протягом години не менше ніж дворазовий обмін повітря в приміщенні. Після закінчення роботи треба прибрати своє робоче місце, вимити і сховати у шафу інструменти, вимкнути струм, підведений до електроустаткування, закрити пускові пристрої на замок. Підготовка поверхонь Це вкрай важливий етап попередньої підготовки, адже від правильної підготовки підлоги і стін багато в чому буде залежати термін експлуатації керамічного покриття . Щоб перевірити готовність підлоги і стін безпосередньо до укладання плитки знадобиться рівень або висок. Спочатку виявляють відхилення поверхні від осей. Для підлоги – від горизонтальної, а для стін – від вертикальних площин. Допустимим вважається відхилення в 2 мм на 1 метр довжини поверхні, але сумарно не більше 5 см при розмірі приміщення близько 25 м. Потім необхідно перевірити, наскільки рівні поверхні площин. Це роблять з допомогою досить довгого рівня або бруска. До поверхні прикладається рівень. Зазори між ним і облицювальної поверхнею не повинні перевищувати 2 мм, Якщо це правило не дотримується, вирівнюють поверхні, усуваючи просвіти. Наскільки міцною є дана поверхня, перевіряється простукуванням. Погано закріплені шари необхідно зачистити до міцного цегельного або бетонного підстави. Укладання керамічної плитки виконується на вирівняній поверхні, очищеної від бруду, плям та ін. Стару плитку бажано зняти. Якщо лицювальна стіна раніше була пофарбована, фарбу зчищають. Зачистити також треба і стіни, обклеєні шпалерами. Облицювання керамічними плитками краще починати з поверхні підлоги, в цьому випадку настінна керамічна плитка буде спиратися на підлогову. Види облицювання керамічною плиткою Рекомендуємо почати укладання керамічної плитки зі стіни, розташованої напроти входу в кімнату. На поверхню стіни плитку накладають одним із способів: шов у шов, в перев’язку, діагонально. У першому випадку керамічні плитки шикуються в горизонтальні та вертикальні ряди. Необхідно вертикальні і горизонтальні шви розташовувати точно по схилу і рівню. У разі облицювання врозбіг, плитки вищого ряду кладуть так, щоб середина кожної з них розташовувалася точно над швом, який з’єднує плитки нижнього ряду. Така установка може проводитися тільки в горизонтальному напрямку. Процес укладання плитки по діагоналі найбільш складний і трудомісткий. Він частіше використовується при укладанні керамічної плитки на досить великих площах. Між плиткові шви утворюють перпендикулярні лінії, а вся поверхня поділяється на квадрати або прямокутники. Основною особливістю цього виду облицювання буде необхідність перевіряти збіг взаємно перпендикулярних швів. Технологія облицювання стін керамічною плиткою Укладання керамічної плитки починається з установки маяків по схилу (по вертикалі) і за рівнем (по горизонталі). В якості матеріалу, що використовується при установці маякових плиток, оптимально використовувати алебастр, який твердне значно швидше, ніж цементний розчин. В процесі облицювальних робіт маяки знімають, зачищають від алебастру і після укладають на цементний розчин. Після установки маякових плиток, виконують розмітку горизонтальних рядів укладання керамічної плитки. Роботи з укладання ведуть знизу вгору. Внизу стіни встановлюють горизонтально рейку, кути стін ставлять довгі рейки-схили. Укладання плитки на поверхню. Перед початком укладання плитки в залежності від розміру плитки підбирають зубчатий шпатель; Таблиця Розмір плитки, см. 10 х 10 15 х 15 10 х 20 25 х 20 30 х 30 40 х 40 І більше Розмір зубців шпателя,мм. 4 6 6 8 10 12 Приготовлену клейову розчинові суміш за допомогою кельми накладають на зубчастий шпатель і ним наносять на поверхню стіни. Шпатель притискають до поверхні стіни так, щоб на поверхні утворилась гребінчаста основа фактури. При цьому вершина зубців шпателя має доторкатися до основи, а сам шпатель слід тримати під однаковим кутом. Цим забезпечується рівномірний розподіл розчинової суміші по поверхні. За правильного добору консистенції розчинової суміші і розміру зубців шпателя вона вкриває поверхню плитки не менше ніж на 65 %. У цьому разі плитка не сповзає з вертикальної поверхні. Якщо це не дотримується слід підбирати шпатель з більшим розміром зубців. З допомогою шпателя клей наносять на ділянку стіни рівномірним шаром. Потім зубчастим шпателем масу розрівнюють, щоб підсумковий шар становив не більше 3 мм На оброблену ділянку приклеюють плитки, дотримуючись рівність рядів. Кожну деталь пристукують гумовим молотком. Площа поверхні, яку обробляють клеєм, залежить від марки клею, температури навколишнього середовища й основи і приблизно становить 1 м 2 за один раз. Так клейова суміш СМ 11 має відкритий час 20 хв. та час коригування 10 хв. Плитки можна укладати доти, доки клейова розчинові суміш липне до рук. Першу плитку сильно втиснути у шар клею. Кожну наступну плитку прикладають до попередньої, притискують і пересувають її на ширину шва. Для створення рівномірних швів певних розмірів між плитками встановлюють пластмасові хрестоподібні обмежувачі відповідних розмірів, які разом із зайвим розчином між плитками перед повним його затвердінням видаляють. Ширину швів витримують в діапазоні 0,5 – 3 мм. Щоб досягти рівномірної ширини швів по всій поверхні, між плитками бажано, в якості шаблону, прокласти однакові клини потрібної товщини. Після того, як розчин затвердіє, їх можна витягну Клейові суміші. Ceresit CM-11: Область застосування цементного клею для плитки Ceresit CM 11: Клей для плитки Ceresit CM 11 призначений для кріплення керамічних і кам'яних плиток з водопоглинанням понад або дорівнює 3% і розміром до 30х30 см на деформуючих основах, на стінах і підлогах, всередині і зовні будинків, в цивільному і промисловому будівництві. Клей для плитки Ceresit CM 11 придатний для застосування в умовах постійного і періодичного впливу води. Допускається застосування клею для плитки Ceresit CM 11 для кріплення плитки з водо поглинанням менше 3% (керамогранітних, клінкерних, кам'яних і т. п.) тільки всередині будівель на підлогах без підігріву, що відповідають вимогам СНиП 2.03.13-88 (переважно в житлових і адміністративних приміщеннях). У разі деформування підстав стяжок з підігрівом і інших складних підстав рекомендується використовувати високо еластичний клей CM 17 або клей CM 11, підготовлений з додаванням рідкого еластіфікатора CC 83. Клей для плитки Ceresit CM 11 з додаванням еластіфікатора CC83 слід застосовувати: • для кріплення плиток з водо поглинанням менше 3% (керамогранітних, клінкерних, кам'яних та ін.) На підлогах при зовнішніх роботах і стінах, • на стяжках з підігрівом, • на цоколях, парапетах, зовнішніх сходах, вхідних групах, підлогах балконів, терас, експлуатованих покрівлях, • у відкритих, а також в досить великих критих резервуарах і басейнах, • на деформуються підставах (деревно-стружкових, гіпсокартонних, OSB та ін. Плитах), • на керамічних (в т.ч. глазурованих) облицювання при зовнішніх і внутрішніх роботах, • на міцних малярних покриттях, які мають хорошу адгезію, • на гіпсових і ангідрітних покриттях, які мають хорошу адгезію, • на гіпсових і ангідридних підставах, • на легкому, ніздрюватому і "молодому" ( "вік" менше місяця) бетоні. Для укладання плиток з мармуру та світлого каменю, а також для скляної мозаїки рекомендується білий клей для каменю Ceresit CM 115. Для укладання великоформатних плиток на підлогах рекомендується застосовувати клей для плитки Ceresit CM 12. Як застосовувати клей для плитки Ceresit CM 11: Підготовка підстави: Основа повинна відповідати вимогам СНиП 3.04.01-87 і мати достатню несучу здатність. Підстава необхідно знепилити і очистити від речовин, що знижують адгезію клею (висолів, жирів, бітуму та ін.). Неміцні обсипати ділянки необхідно видалити. Стіни рекомендується попередньо вирівняти ремонтної штукатуркою Ceresit CT 29 не менше ніж за 3 доби до кріплення плитки, а підлоги - вирівнює сумішшю Ceresit . Нерівності до 5 мм допускається вирівнювати клеєм CM9 не менше ніж за 1 добу до кріплення плитки. Виконання робіт: Роботи слід виконувати в сухих умовах, при температурі повітря і основи від +5 до + 30 ° С і відносній вологості повітря не більше 80%. Підстава необхідно знепилити і очистити від речовин, що знижують адгезію клею (висолів, жирів, бітуму тощо). Неміцні, обсипаються ділянки поверхні і відшарування необхідно видалити. Для приготування розчинної суміші беруть точно відведені кількість чистої води (від +5 до +20 градусів) або еластіфікатора CC 83, розведеного водою у співвідношенні 2: 1. Суху суміш поступово додають в рідину при перемішуванні, домагаючись отримання однорідної маси без грудок. Перемішування виробляють за допомогою міксера або дриля з насадкою для в'язких сумішей при швидкості обертання 400-800 оборотів в хвилину. Потім витримують технологічну паузу 5 хвилин для дозрівання розчинної суміші і перемішують ще раз. Розчинна суміш повинна бути витрачена протягом приблизно 2-х годин (з еластифікатором CC 83 за 1,5 години) з моменту приготування. Клей для плитки цементний наносять на підставу гладкою стороною зубчастої терки або гладким шпателем і розподіляють по поверхні зубчастої стороною терки або зубчастим шпателем. Зубці повинні мати квадратну форму, а їх розмір вибирають в залежності від формату плиток (див. Таблицю нижче). При правильному підборі консистенції розчинової суміші та розміру зубців шпателя клей, після притиснення плитки, повинен покривати не менше 65% приклеюваної поверхні на стінах і 80% - на підлогах. .Розчинна суміш повинна бути витрачена протягом 2-х годин з моменту приготування (з еластифікатором СС 83 протягом 1,5 годин). Увага! Плитки попередньо не замочуйте! Ширина шва встановлюється в залежності від формату плитки та умов експлуатації. Висока фіксуюча здатність клею дозволяє обійтися без прокладок між плитками для забезпечення однакової ширини шва. При зовнішніх роботах і пристрої облицювань з каменю для підвищення надійності кріплення плиток рекомендується застосовувати комбінований метод укладання: клей гладким шпателем додатково наносять на монтажну поверхню плиток рівним шаром товщиною 1 мм. Витрата клею при цьому збільшується на 0,5 кг / м 2. Заповнення швів рекомендується виконувати відповідними затирання для плитки Ceresit групи CE не раніше ніж через 24 години після укладання плитки. При використанні клею з додаванням еластіфікатора заповнення швів рекомендується проводити еластичною затіркою CE 40 не раніше ніж через 72 години після укладання плитки. Свіжі залишки клею можуть бути видалені за допомогою води, засохлі - тільки механічно. Роботи слід виконувати в сухих умовах, при температурі повітря і основи від +5 до +20 градусів і відносній вологості повітря менше 80%. Всі викладені в технічному описі показники якості і рекомендації вірні для температури навколишнього середовища і відносній вологості повітря до 60%. В інших умовах можлива зміна часу споживання, коригування та відкритого часу клею, а також часу готовності облицювання до заповнення швів. Клеї Ceresit групи CM містить цемент, і при взаємодії з водою дає лужну реакцію, тому при роботі з нею необхідно захищати очі і шкіру. При попаданні суміші в очі слід промити їх водою і звернутися за допомогою до лікаря. Умови зберігання: У сухих умовах, на піддонах, в оригінальній непошкодженій упаковці - не більше 12 місяців з дня виготовлення. упаковка: Купити клей для плитки Ceresit CM 11 можна в будівельних магазинах. Він продається в паперових мішках по 25 кг. Технічні характеристики: склад Суміш цементу з мінеральними наповнювачами і полімерними модифікаторами Насипна щільність сухої суміші: 1,5 кг / дм 3 Щільність розчинної суміші: 1,5 кг / дм 3 Кількість води: 6 л на 25 кг сухої суміші Час споживання: 2 години Температура застосування: від +5 до +30 С 0 Відкритий час: 15 хвилин Час коригування: 20 хвилин Сповзання плитки: 0,8 МПа Міцність на стискання: > 10 МПа морозостійкість: 100 циклів Температура експлуатації: від -50 до +70 С о Область застосування і різноманітність клеїв Сухі будівельні суміші «Церезіт» випускаються компанією Henkel і використовуються для зовнішніх і внутрішніх робіт, для стін і підлоги, різних типів підстав. Асортимент плиткових клеїв величезний, у продажу є універсальні і спеціалізовані засоби. Всі склади «Церезіт» розрізняються сферою застосування, і для зручності визначення призначення мають таке маркування: СМ - будівельні суміші для фіксації керамічної плитки, СВ - клеї для фрагментарного ремонту облицьованої поверхні, СТ - суміші для установки зовнішньої (фасадної) теплоізоляції. Стандартні клеї марки СМ мають високу адгезію з цеглою, бетоном, використовуються для укладання кахлю, плитки, мозаїки, керамогранита в приміщеннях і на вулиці (приклад - «Церезіт СМ 110»). Деякі клеї завдяки вологостійкості можуть застосовуватися у ванній, інших вологих приміщеннях. Еластичні клеї допоможуть закріпити оздоблювальний матеріал на поверхнях, схильних до вібрації, усадки. Є також спеціальні клеї серії СМ для: підлоги великоформатної плитки, мозаїки та мармуру (білі клеї), клінкеру, фасадної плитки. Лінія СТ включає готові засоби і сухі суміші для розведення для зовнішніх робіт. Найпопулярнішими у будівельників є такі склади: CT 84 поліуретановий клей для пінополістиролу (використовуються при монтажі зовнішньої теплоізоляції фасадів), CT 190 штукатурно-клейова суміш (CT190 застосовується для монтажу мінераловатних плит і базового штукатурного шару при теплоізоляції фасадів), CT 85 штукатурна суміш для пінополістирольних плит (для внутрішніх і зовнішніх робіт). У серії СВ 10-100 випускаються акрилові та інші монтажні клеї в балонах, з якими працюють всередині і зовні приміщень. На всі зазначені клеї Церезіт можна кріпити тільки плитку і теплоізоляційні матеріали. Кожен клей має сертифікат відповідності, який підтверджує його високу якість. Інструкція по застосуванню Перед використанням плиткового клею Церезіт необхідно ретельно підготувати підставу. Це необхідно, щоб повністю використовувати високі адгезійні показники розчину. Рекомендується максимально прибрати старе основу, зачистити і вирівняти поверхню. Вертикальні поверхні попередньо слід розмітити і встановити планку на рівні першого плиткового ряду. Це запобіжить сповзання облицювання в перші 6 годин установки. Після замішування розчину відразу приступити до роботи. Нанести плоским шпателем 200-300 гр. розчину на підготовлену площину. Зубчастим шпателем надати ребристу структуру. Глибина борозенок регулюється в залежності від розмірів плитки. Чим менше плитка, тим менше нерівності. Докласти облицювальний елемент протягом 10-15 хв. Щоб розчин не встиг схопитися. Трохи простукати гумовим молотком для того, щоб рівномірно втопити плитку і випустити зайве повітря. Обсяг зіткнення плитки з розчином повинен бути 60-80%. Паралельно укладати суміжні ділянки залишаючи відстань 1-5 мм. Щоб укладання була рівною, використовуйте хрестоподібні роздільники між плиток. Надлишки клею видаляти відразу гумовим шпателем і теплою водою. Залишити до повного зчеплення на 20-36 годин. Після висихання шви заповнити затіркою. Характеристика продукції Клей для укладання плитки повинен володіти певними якостями і характеристиками. Всіма необхідними функціями володіють склади від німецького бренду Ceresit. Продукт СМ11 має такі властивості: екологічно чистий продукт, безпечний у використанні за рахунок особливого складу, при цьому під впливом високих температур клей не виділяє шкідливих летючих елементів, відмінний показник морозостійкості, розчин стійкий до сповзання, зберігаючи форму і міцність з року в рік, висока адгезія з поверхнею, склад демонструє відмінні вологовідштовхувальні властивості, які є обов'язковими для клеїв, використовуваних в ванних кімнатах та інших подібних локаціях, продукт підходить для роботи як зовні, так і всередині будівель, Ceresit CM 11 можна використовувати для монтажу великої плитки, розмір якої досягає 50х50 сантиметрів. Технічні параметри продукту роблять його затребуваним в умовах проведення ремонту. Перед використанням продукт розводять у воді. На 25 кілограм знадобиться 6 літрів рідини (зразкове співвідношення 1: 4). Готовий розчин можна використовувати протягом 1,5-2 годин. Після чого він сохне, і нанести суміш не вдасться. Показник вологості повітря - 80%. Мінімальний температурний показник для використання суміші становить 5 градусів тепла, максимальний - 30 градусів за Цельсієм вище нуля. «Відкрите» робочий час шару - 25 хвилин. Максимальна сповзання плитки становить не більше 0,5 міліметра. Витрата на 1м2 - від 1,7 до 4,2 кілограма. Повне висихання займає від 24 до 36 годин. Термін зберігання продукту в цілій упаковці налічує рік. Ceresit CM 9 Це бюджетний монтажний склад, що володіє середнім рівнем адгезії з облицювальним матеріалом. Його використовую для монтажу плитки, глазуровані і неглазуровані керамічного кахлю розміром 300х300 мм. Ceresit CM 9 клеїть облицювання на вертикальні і горизонтальні поверхні. Це вологостійкий склад, тому його часто застосовують для укладання плитки у ванній кімнаті. До складу клею Церезіт цієї серії входять полімери і мінеральні компоненти, тому його іноді використовують замість цементного розчину для цегляної кладки. Найефективніше використовувати на бетонних підставах, цементно- вапняних або цементно-піщаних штукатурки, з витримкою не менше 4 тижнів. Ceresit CM 14 Extra Морозостійкий, вологостійкий склад, який не дозволить облицюванні сповзти. Використовують при облаштуванні теплих підлог і гідроізоляції. Придатний для внутрішнього і зовнішнього застосування. У складі є армуючі волокна, які роблять його більш міцним і еластичним. На суміш укладаються всі види керамічної плитки, штучний, натуральний камінь, керограніт, матеріали на основі цементу. Призначений для монтажу облицювання на недеформовані цементні або бетонні підстави. Сохнути матеріал буде не більше доби при t від +5 до +30 ° C. Ceresit CM 16 Flex Церезіт СМ 16 доповнено армованими волокнами Fiber Force, має підвищену еластичність, використовується для монтажу будь-якого виду плитки. Засіб стійко до деформації, застосовується для облицювання гипсоволокна, ГКЛ, ДВП, ДСП і ОСБ-плит. Суміш сумісна з гідроізоляцією, стійка до вологи, морозів. Можна використовувати на балконах, терасах, в критих басейнах. СМ16 підходить для підігрівається стяжки, дозволяє укладати облицювання поверх старої плитки. Завдяки підвищеній еластичності запобігає формуванню сколювальні напруги, викликаного деформацією. Коректувати положення приклеєною облицювання можна протягом 25 хв. Ceresit CM 117 Спеціалізований клей для монтажу клінкерної плитки і каменю на фасадах будівель. CM 117 стійкий до вогкості і низьких температур, володіє хорошою еластичністю і адгезією. Застосовується для внутрішніх і зовнішніх робіт, для укладання підлог з обігрівом. На засіб клеїться будь-який вид мінеральної кахлю, крім мармуру. Облицьовуються тільки недеформовані підстави на балконах, терасах, в критих басейнах, на парапетах, цоколях. Монтується плитка на старе кахельне покриття, на акрилову фарбу, пористий і невистоянний бетон. Після додавання еластіфікатора можна обклеювати деформовані поверхні. Відкоригувати положення облицювання потрібно за 15 хв., При цьому весь приготовлений розчин треба витратити за 2 год. Скільки сохне Швидкість висихання плиткового клею Церезіт залежить від температури і вологості повітря. Середні значення цього показника визначаються з базової температури 20˚С і вологості 60%. Якщо температура низька, а вологість підвищена, то розчин буде сохнути довше. Робоча стадія. Розчин у високій ємності починає втрачати свої робочі характеристики через 3-4 години. При нанесенні на площину зчеплення і затвердіння починається через 15-25 хв. Первинне затвердіння. Розчин стає твердим і здатний утримувати облицювальні елементи. Але склад ще сирий, не може протистояти ударних і вібраційних навантажень. Повне висихання і придбання максимальної міцності відбувається за 7-11 днів. Про бренд Продукція вищевказаної торгової марки користується попитом завдяки ряду переваг і особливих якостей. Клей для плитки Ceresit CM 11 plus, призначений для укладання керамічної плитки, на високому рівні оцінили як професіонали зі сфери ремонту, так і звичайні покупці, які шукають золоте співвідношення ціни і якості. Для виготовлення продукції компанія використовує ретельно відібрана сировина і інноваційне обладнання, що дозволяє виготовляти великі обсяги товару без втрати якості. Продукція проходить контроль на всіх етапах виробництва і отримує відповідний сертифікат. З використанням клеять складів Ceresit робота буде проходити плавно і без проблем. Від вибору розчину буде залежати зовнішній вигляд обробки, її міцність і зносостійкість. Міцний клей буде утримувати плитки, витримуючи умови мікроклімату в приміщенні, а також зовнішні навантаження. До складам, використовуваним на базі кімнат в підвищеної вологості і вогкості, пред'являють підвищені вимоги. Оцінка якості облицювання 1. Під якістю облицювання розуміють його відповідність робочим кресленням і вимогам нормативних документів. 2. Контролюючи якість облицювальної поверхні, перевіряють відповідність матеріалу і малюнку облицювання проекту. З. Шви між плитками повинні бути: заповненими; прямолінійними; взаємно перпендикулярними; однакової ширини. 4. Поверхні, облицьовані одноколірними виробами, повинні бути однотипними, а опоряджені плитками з природного каменю мати плавний перехід відтінків. 5. Облицьована поверхня повніша бути: без тріщин; не мати плям; не мати патьоків розчину і мастики. 6. Відколи кутів плиток більше 0,5 мм не допускаються. 7. Відхилення розмірів облицьованих поверхонь від допустимих не повинні перевищувати величини: 2 мм від площини на довжині 2 м; швів від вертикалі 2 мм на 1 м; 2 мм по горизонталі швів на довжині 1 м, але не більше 10 мм на всю довжину приміщення. 8. Простір між стіною і укладеною плиткою на цементному розчині повністю повинен бути заповнений прошарком розчину. 9. Плитки, укладені на клейових мастиках, мають прилягати до основи всією поверхнею. 10. На якість облицювання впливає акуратність закладання неповномірних плиток, кромки яких повинні бути рівними, з однаковою товщиною швів. 11. На якість облицювання також впливає акуратність укладання плиток у місцях пропуску труб: через шви між плитками; між кромками плиток; через отвір у плитці. Охорона праці при виконанні облицювання 1. Суворе дотримання правил техніки безпеки запобігає травматизму під час облицювальних робіт. 2. Перед початком виконання робіт лицювальника-плиточника інструктують про безпечні способи виконання виробничого завдання 3. Лицювальник перед початком виконання робіт оглядає робоче місце, підбирає необхідні матеріали, перевіряє справність інструментів, інвентарю, пристроїв, оглядає спецодяг. 4. Насічку поверхні під облицювання за допомогою ручних машин або інструментів виконуйте у захисних окулярах зі спеціальним склом, яке не б'ється, і в рукавицях. 5. Рукоятки інструментів повинні мати надійне кріплення і бути без вибоїн і відколів. б. Довжина ручок скарпелів, молотків та інших ударних інструментів повинна бути не менше 150мм. 7. На заточувальному верстаті необхідно працювати (гострити інструменти та кромки перерублених плиток тощо) тільки в захисних окулярах. 8. Працюючи з кислотою, знежирюючи поверхні, призначені для облицювання, треба бути обережним, використовувати соляну кислоту неміцної концентрації (3% -ву). Розбавляючи, тільки кислоту можна вливати у воду, а не навпаки; це запобігає розбризкуванню кислоти і виникненню опіків при роботі з нею. 9. Ганчірки, намочені кислотою, не можна брати незахищеними руками. З метою запобігання опіків ганчірки намотуйте на кінець дерев'яного стержня. 10. Під час приготування та використання розчинної суміші забороняється їсти, пити, палити. Не вдихати пил! Суміші містять у своєму складі цемент, за умов сполучення якого з водою відбувається лужна реакція. У разі потрапляння розчиненої суміші в очі, їх слід промити водою, а за необхідності звернутися до лікаря за допомогою. 11. Сортування плитки та інші підсобні роботи виконують у цупких рукавицях. 12. Рубання і підтісування плиток виконують у захисних окулярах зі спеціальним склом, яке не б'ється. Підтісування і рубання плиток на колінах виконувати забороняється! 13. Працюючи у недостатньо освітлених приміщеннях (санвузлах, сходових клітках), тимчасове освітлення повинно мати напругу не вище 42 В. 14. На висотних роботах користуються підмостками і драбинами. Забороняється застосовувати замість них випадкові опори. 15. Після закінчення роботи слід очистити інструменти, прибрати будівельне сміття (в тому числі тару і упаковку від плитки). Додержання них вимог запобігає появі випадків травматизму при вимощуванні плиткових поверхонь Домашнє завдання: Прочитайте конспект уроку. Самостійно відпрацюйте вправи з облицювання стін керамічними плитками способом «шов у шов» .2.5 Class Quiz 13: Ratio